Від початку повномасштабного вторгнення росія активізувала масштабну дезінформаційну кампанію, мета якої – вплинути на громадську думку й послабити підтримку України з боку Заходу. Французький орган із протидії іноземному впливу Viginum оприлюднив звіт, у якому висвітлює масштаби цифрового втручання кремля за три роки війни в Україні.
Фейкові новинні сайти, вигадані акаунти у соціальних мережах, маніпулювання групами громадянського суспільства та іноземними політичними партіями тощо – росія використовує дезінформацію як інформаційну зброю у війні та виділяє значні фінансові ресурси для легітимізації свого вторгнення в Україну.
24 лютого цього року Viginum оприлюднив звіт, в якому підбиває підсумки трьох років боротьби з прокремлівською дезінформацією.
Франція – мішень російських маніпуляцій
Франція як постійний член Ради безпеки ООН і країна, яка надає військову й економічну підтримку Україні, стала пріоритетною мішенню кремлівської дезінформаційної машини. Ці інформаційні атаки значно посилилися після заяв Президента Франції Еммануеля Макрона 26 лютого минулого року про можливість відправки військ в Україну.
Ще навесні 2022 року Франція стала ціллю проєкту Reliable Recent News (RRN), відомого також як Doppelgänger (у перекладі з німецької – «двійник»). Були клоновані вебсайти, створені під виглядом відомих медіа (Le Monde, The Washington Post…) та інституцій (НАТО, Міністерство закордонних справ тощо). Також з’явилися медіа, що поширювали контент із антиукраїнською редакційною лінією. Ці сайти активно просувалися в соціальних мережах через фейкові акаунти.
Із вересня 2023 року кремль почав впроваджувати ще одну дезінформаційну стратегію, відому як «Матрьошка». Задля досягнення поставлених пропагандистських цілей росія намагається будувати свої дезінформаційні кампанії довкола різних актуальних подій.
Основна мета її, акцентує Viginum, – створення інформаційного хаосу. Тобто заповнення медіапростору, зокрема соціальних мереж, фейковими репортажами й відеороликами, неправдивим контентом, підробленими скріншотами тощо, згенерованими ШІ. Фейкові матеріали ґрунтувалися на темах, що викликають розбіжності й тривогу (імміграція, побоювання щодо безпеки напередодні Олімпіади у Парижі тощо).
Обмежена ефективність
Рада Європейського Союзу 2 березня 2022 року запровадила обмежувальні заходи для боротьби з російськими пропагандистськими кампаніями. Серед цих заходів, зокрема, блокування мовлення російських каналів RT і Sputnik. У відповідь на ці санкції в 2023 році з’явилися два нові медіа: Voice of Europe та Euromore. Діяльність першого була припинена Європейським Союзом 17 травня 2024 року після того, як воно поширило контент, спрямований на дискредитацію президента України Володимира Зеленського. Voice of Europe також використовувалося як прикриття для наближення до європейських політиків, які виступали проти західної підтримки нашої країни.
Незважаючи на мобілізовані росією значні технічні, фінансові й людські ресурси, зауважує Viginum, вплив її дезінформаційних кампаній залишається обмеженим. Хоча деякі наративи, орієнтовані спочатку на російську аудиторію, змогли поширитися на міжнародному рівні, ці операції здебільшого намагалися використовувати політичні розбіжності, пов’язані з війною, і посилювати вже наявні суперечності.
