В Україні триває підготовка до впровадження європейських правил захисту персональних даних. Як це зробити без обмеження доступу до публічної інформації, обговорили учасники круглого столу «Повторне використання публічної інформації: вимоги, виклики, захист персональних даних». Його організували Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини спільно з Всеукраїнським об’єднанням громадян «Всеукраїнська Асоціація “Інформаційна безпека та інформаційні технології”» і Національним комітетом Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP).
Українське законодавство у сфері захисту персональних даних має враховувати положення Загального регламенту ЄС про захист даних (GDPR). Це одна з умов євроінтеграції України.
Щоб забезпечити повну імплементацію європейських вимог, Мінцифри розробило законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо доступу до публічної інформації та її повторного використання». До його обговорення під час круглого столу долучилися представники громадськості, державних інституцій, фахівці у сфері доступу до публічної інформації та захисту персональних даних. У заході також взяв участь член Національної ради та член Нацкомітету IFAP Олександр Бурмагін.
Також під час круглого столу значну увагу приділили темі роботи з інформацією під час війни, як зберегти документальні свідчення російського вторгнення для майбутніх поколінь. Учасники наголосили, що архіви та музеї відіграють важливу роль у збереженні історичної пам’яті, а сучасні події російської агресії потребують системної фіксації. Саме тому Україні необхідно створити чітку правову основу для збору, документування, збереження та подальшого використання такої документальної спадщини.
Відкритий доступ до архівних матеріалів важливий не лише для реалізації інформаційних, культурних й наукових прав громадян. Він також є дієвим інструментом протидії дезінформації та російській пропаганді. Саме відкритість архівів допомагає спростовувати історичні міфи й маніпуляції.
У круглому столі взяли участь представники Міністерства цифрової трансформації, Державної архівної служби України, громадських організацій, Ради Європи, експертного середовища. Серед спікерів – голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай, національні консультанти проєкту Ради Європи Лілія Олексюк і Олександр Шевчук, виконавча директорка ACREC Оксана Нестеренко, експертка ГО «ВАІБІТ» Ксенія Волкова та інші.
До відома, Україні для членства в ЄС необхідно створити незалежний орган із захисту персональних даних. Така вимога міститься в першому кластері переговорів про вступ “Основи процесу вступу до ЄС” (Fundamentals). Зараз контроль у сфері захисту персональних даних здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Фото надані Секретаріатом Омбудсмана України.
