Україна блокує не медіа, а ресурси, які працюють на російську пропаганду й підривають нашу безпеку під час війни. Угорщина ж натомість заборонила роботу незалежних українських видань. Про те, в чому різниця між забороною СБУ іноземних платформ із російською дезінформацією та блокуванням Будапештом українських медіа, розповів в ефірі «Єдиного марафону» на телеканалі «Інтер» член Національної ради Максим Онопрієнко.
Угорщина нещодавно заборонила 12 українських медіа – серед них tsn.ua, «Українська правда», «Громадське», NV, lb.ua, oboz.ua, «Європейська правда» та інші. У Будапешті заявили, що це «відповідь» на блокування Києвом угорських ресурсів. Проте, на думку Максима Онопрієнка, таке пояснення не витримує критики.
Україна заблокувала не угорські медіа як такі. Служба безпеки заборонила 15 іноземних платформ – угорськомовних, румунських, молдовських, грецьких, – які систематично поширювали російську дезінформацію.
«Це не журналістика, а інструмент гібридної війни. Вигадки про тероризм українців, дискредитація міжнародної підтримки, підрив довіри до НАТО та ЄС, виправдання порушень санкцій – класичні наративи кремлівської пропаганди. Ми блокуємо не критику чи альтернативну думку. Ми блокуємо платформи, що працюють проти обороноздатності країни під час війни. Це питання національної безпеки».
Угорщина заблокувала саме українські незалежні медіа, які критично висвітлюють владу, ведуть розслідування, ставлять незручні питання.
«Замість протидії пропаганді Угорщина застосувала відверту політичну цензуру проти українських медіа. Це не симетрія, це підміна понять».
Національна рада розцінює рішення Угорщини як серйозне порушення права громадян на інформацію та небезпечний прецедент для європейського медіапростору. Прямих інструментів тиску на Будапешт у регулятора немає, оскільки Національна рада не є політичною інституцією. На противагу цьому, є реакція професійної спільноти, міжнародні зв’язки, авторитет України, яка щодня доводить відданість європейським цінностям.
Медіарегулятор вже звернувся до голови Європейської платформи регуляторних органів (EPRA) Стефані Комі, працює з міжнародними медійними організаціями та звернеться до колег із інших європейських регуляторів.
«Зараз потрібно чітко артикулювати різницю між захистом від пропаганди держави-агресора і політичною цензурою. Наше завдання – не дати цій ситуації перетворитися на чергову дипломатичну суперечку, про яку забудуть через тиждень».
Запис ефіру можна переглянути тут:
Довідково: Речник угорського уряду Золтан Ковач 29 вересня заявив, що рішення про блокування українських медіа ухвалене «за принципом взаємності». За словами угорської сторони, Київ заблокував іноземні ресурси за критику санкцій проти росії, військової допомоги Україні та через матеріали, що зображали ЄС і НАТО як роздроблені та неефективні. До списку заборонених увійшли 12 українських медіа.
