Рішення Європейського суду з прав людини щодо оцінки на відповідність Європейській конвенції з прав людини блокування «Вконтакте» та «Однокласників» – перший український прецедент в подібних спорах. Про те, як це рішення може вплинути на майбутнє регулювання онлайн-платформ, розповів член Національної ради Олександр Бурмагін в ефірі марафону «Єдині новини» на телеканалі «Інтер».
За словами Олександра Бурмагіна, в рішенні ЄСПЛ проаналізував основні аргументи з багаторічних дискусій про те, чи не порушує Україна права людини, обмежуючи доступ до ресурсів країни-агресора. В підсумку Суд визнав скарги користувачів неприйнятними, оскільки вони не довели, що їх права порушено, а держава мала вагомі підстави для санкцій і вони були пропорційними.
Одним з головних чинників у цій справі став контекст російської агресії. Україна довела, що сервіси такі як «Яндекс» чи «Мейл.ру» – це інструменти, контрольовані спецслужбами рф, зокрема ФСБ. Вони використовувалися для збору даних українців та поширення дезінформації, впливу на суспільно-політичні процеси.
«Суд врахував, що ці платформи є ресурсами держави-агресора і створюють реальну загрозу національній безпеці. Важливо й те, що користувачі не змогли довести статус «жертви»: блокування не було тотальним, адже технічно доступ залишався можливим через VPN, а альтернативних майданчиків для спілкування – цілком достатньо», – зазначив Олександр Бурмагін.
Попри критику після їх застосування, санкції свою справу виконали. Російські соцмережі, які колись домінували в українському сегменті інтернету, стрімко втратили популярність. Українці масово перейшли на Facebook, Instagram та інші цифрові платформи, і історія двох російських сервісів в Україні фактично завершилася.
У контексті дискусій щодо можливого блокування інших платформ, які загрожують нацбезпеці (Telegram) або потенційно загрожують (TikTok), це рішення Європейського суду з прав людини може мати прецедентний характер. Проте, кожен випадок буде розглядатися індивідуально, з урахуванням усіх нюансів.
«Кожен випадок розглядатиметься індивідуально. І, якщо буде встановлено, що певна платформа загрожує безпеці, а умови обмежень доступу до неї будуть схожими (наявність альтернативних сервісів, можливість доступу через VPN, звернення користувача, а не власника платформи), ЄСПЛ, ймовірно, знову пристане на бік держави», – зауважив член Національної ради.
Водночас він підкреслив, що український досвід є особливим через стан війни і те, що заблоковані платформи належать державі-агресору. Іншим європейським країнам у випадку застосування аналогічних обмежень буде складніше їх обґрунтувати, оскільки вони не перебувають в умовах повномасштабної війни.
Довідка:
26 березня 2026 року Європейський суд з прав людини оголосив рішення у справі «Бояров та інші проти України». Судді ЄСПЛ одностайно визнали неприйнятними заяви чотирьох громадян України, які оскаржували блокування, запроваджені Указом Президента України у травні 2017 року.
Запис ефіру можна переглянути тут:
