Як протидіяти пропаганді, зберегти свободу слова під час війни і що змінює медійна реформа в Україні? Про це – у відвертій розмові члена Національної ради Олександра Бурмагіна в програмі «ПостФактум» на чернівецькому телеканалі «ТВА». Він поділився думками про те, чим українські медіа відрізняються від російських ЗМІ, як Закон «Про медіа» змінює правила гри і чому реформи в медіасфері є невідкладними навіть під час війни.
Росія щодня веде агресивну інформаційну війну не лише проти України, а й усього світу. Основним інструментом для цього залишаються російські так звані медіа.
«Російські ЗМІ – це не журналістика. Це не медіа в класичному розумінні. Це – пропагандистський апарат у його найгрубішому вигляді», – підкреслив член Національної ради Олександр Бурмагін.
Він наголосив, що російські ЗМІ давно і системно працюють на інтереси кремля. Вони повністю залежать від державної інформаційної політики, не мають самостійної редакційної позиції і не ухвалюють рішень незалежно. У таких умовах не може йтися про дотримання стандартів свободи слова чи відповідального поширення інформації.
Український медіапростір принципово інший. Свобода слова – одна з базових цінностей, за яку українці завжди боролися і яку послідовно захищають. І Національна рада, як частина громадянського суспільства, поділяє ці принципи.
«Свобода слова – це невід’ємна риса демократичного суспільства, яким ми себе вважаємо», – зазначив Олександр Бурмагін.
Попри повномасштабну війну, в Україні зберігається високий рівень медійної свободи. Торік наша країна піднялася на 18 позицій у світовому Індексі свободи слова. Держава втручається в роботу медіа мінімально – це і є суттєва відмінність від авторитарних режимів.
Навіть в умовах війни Україна впроваджує реформи. Однією з найважливіших стало ухвалення Закону України «Про медіа», над яким працювали експерти Ради Європи, а згодом і Європейського Союзу. Закон прийшов на зміну застарілим актам 1990-х років і об’єднав сучасні європейські підходи до регулювання медіа, зокрема й онлайн-сфери.
Олександр Бурмагін, який входив до робочої групи розробників закону, підкреслює, що онлайн-медіа, вперше в історії, отримали можливість офіційно працювати в правовому полі. Цей крок не викликав супротиву, навпаки – став поштовхом до легалізації та саморегуляції цифрових майданчиків.
Минулого року в Європейському Союзі набув чинності Європейський акт про свободу медіа (European Media Freedom Act, EMFA), який встановлює нові правила для захисту медіа в онлайн-середовищі. Українські фахівці брали участь у розробці цього підходу ще з 2019 року. У новому Законі «Про медіа» майже повністю імплементовано Директиву ЄС про аудіовізуальні медіапослуги, що високо оцінили європейські партнери.
Разом з тим, шлях до реформи був непростим. Законопроєкт викликав критику і спротив. Деякі середовища поширювали міфи про нібито розширення повноважень Національної ради. Насправді ж старе законодавство не дозволяло ефективно реагувати, зокрема, на мову ворожнечі в медіа.
До розробки нового Закону долучилися представники індустрії, громадського сектору та депутати спільно з внеском Національної ради. Основна мета – створити ефективну реформу, яку визнають і підтримують в Європі. І цей процес не завершено.
Цивілізоване медіарегулювання базується на трьох засадах: чітких правилах, ефективному нагляді і відповідальності за порушення. Сьогодні Україна, як країна, що впевнено рухається до ЄС, має імплементувати й інші акти Союзу, включно з Європейським актом про свободу медіа.
На основі двох років практичного застосування нового Закону медіарегулятор уже напрацював зміни. Новий законопроєкт враховує зауваження і має зробити відносини між медіа та регулятором ще простішими й прозорішими.
«Ми провели реформу, і тепер оновлюємо її з урахуванням досвіду. Базовий процес практично завершено», – сказав Олександр Бурмагін.
Під час недавньої зустрічі з медіа Буковини член Національної ради акцентував на ще одному важливому напрямі – підтримці національних спільнот. За його словами, важливо дотримуватися міжнародних стандартів щодо прав національних меншин. Українське законодавство у цій сфері поступово оновлюється.
«Мені дуже сподобався приклад, коли телеканал і газета національної спільноти співпрацюють і підтримують одне одного. Це – ознака живого, сильного середовища», – поділився враженнями Олександр Бурмагін.
Він запевнив, що Національна рада і надалі створюватиме умови для діалогу між громадянським суспільством і національними спільнотами, реагуватиме на прояви нетолерантності і мови ворожнечі в медіа.
Повну версію інтерв’ю можна переглянути у відео:
