Як війна змінила медіапростір України і які виклики доводиться долати журналістам? Що потрібно враховувати суб’єктам у сфері онлайн-медіа. Моніторинги регулятора та реакція на порушення законодавства, протидія російській дезінформації. Ці та інші теми звучали в ефірі «Чернівецького променя», гостем якого став член Національної ради Максим Онопрієнко.
В умовах повномасштабного вторгнення медіаландшафт усіх регіонів країни зазнав суттєвих змін. Кількість суб’єктів у сфері медіа зменшилася – йдеться про сотні як великих супутникових національних, так і регіональних каналів. Найбільше потерпають медіа прикордонних територій.
«На жаль, ми змушені фіксувати припинення мовлення, наприклад, у Донецькій області: Покровськ, Костянтинівка. У Сумській області – Краснопільська громада, просто нема можливості там працювати. На Харківщині, коли Куп’янськ постійно під обстрілами. Навіть з Харкова ремонтні бригади не мають можливості доїхати, щоби полагодити фідер, антену чи передавач. І це цілеспрямована атака росіян для того, щоби позбавити наших людей доступу до інформації», – розповів Максим Онопрієнко.
Цілеспрямоване руйнування ворогом інфраструктури й технічні проблеми – основний виклик, через який медіа прифронтових областей, здебільшого аудіовізуальні, вимушені припиняти свою діяльність. Медіа інших регіонів стикаються з проблематикою недостатнього фінансування, зменшення рекламного ринку тощо.
В ефірі Максим Онопрієнко також звернув увагу і на питання протидії дезінформації й механізми, які застосовує Національна рада.
Медіарегулятор покроково застосовує заходи реагування. Перший – винесення припису. Якщо порушення не усунуте у відповідний термін, застосовується наступний захід реагування – штраф.
Також Національна рада може звертатися до великих платформ, які не підпадають під юрисдикцію України, з вимогами обмежити доступ до контенту, який порушує вимоги українського законодавства.
«Важливо в роботі з платформами вказувати на те, що той чи інший контент порушує їхні ж правила спільноти… Законом «Про медіа» передбачено, що ми можемо підписувати з ними меморандуми про співпрацю, і таким чином співпрацювати. А я не можу сказати, що на кожен наш запит оперативно реагують й застосовують те, про що ми просимо. Але поступово ця культура формується», – акцентував член Національної ради.
Законом «Про медіа» встановлений механізм реалізації права на відповідь. Відтак кожен, хто вважає інформацію маніпулятивною, неправдивою, дезінформацією, має право на відповідь, яку може витребувати навіть у судовому порядку.
Максим Онопрієнко висловив сподівання, що проблема наших медіа – клікабельність заголовків вирішиться з імплементацією європейських законодавчих актів, які потрібно буде ухвалити й імплементувати в Україні.
«Євросоюз зараз дуже уважно реагує на ситуацію з дезінформацією, на ситуацію з клікабельністю. Розробляється відповідний законодавчий акт, який найближчим часом має бути ухвалений як директива в Європейському Союзі. А відповідно ми, як країна-кандидат на членство, повинні будемо це імплементувати у себе. Я дуже чекаю цього кроку для того, щоби наші медіа стали відповідальнішими», – наголосив він.
Національна рада моніторить ресурси країни-агресора і має кілька напрямів подальшої роботи з цим матеріалом:
- правове поле – систематичне збирання, формування й передавання до відповідних органів доказової бази для судових процесів: фіксування злочинів росії, погроз на адресу партнерів, розшифровка інформації, яка поширюється в ресурсах країни-агресора тощо;
- блокування ворожих медіаресурсів на території України;
- просвітницька, роз’яснювальна робота спільно з Центром протидії дезінформації при РНБО – відеопроєкт щодо спростування фейків.
Головними розповсюджувачами мови ворожнечі в Україні залишаються соцмережі, платформи спільного доступу, анонімні онлайн-ресурси.
Національна рада, тісно співпрацюючи з представниками національних спільнот та інших громад, ініціювала створення експертних робочих груп із розробки критеріїв щодо інформації за різними темами законодавства.
Також Максим Онопрієнко звернув увагу, що в країнах Євросоюзу ухвалено кілька цифрових актів, на які платформи реагують й зобов’язуються дотримуватися.
«На жаль, автоматично ці акти не поширюються на Україну, бо ми ще не є членом Євросоюзу. Але ми на шляху. Тому, власне, ми поспішаємо їх імплементувати в своє законодавство, щоби таким же чином співпрацювати з платформами. І вони дотримувалися наших вимог нашого законодавства», – пояснив він.
Член Національної ради відзначив, що під час повномасштабної війни українські медіа, особливо регіональні, стали відповідальнішими й вимогливими до контенту, який продукують, показники за результатами моніторингів мовних квот значно перевищують вимоги законодавства. Розпочато процеси саморегуляції.
Повна версія інтерв’ю:
