Перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль в інтерв’ю телеканалу «Київ24» розповів про безпекові ризики месенджера Телеграм, а також поділився досвідом впровадження медіареформи в Україні та адаптації роботи журналістів в умовах війни.
Валентин Коваль висловив занепокоєння щодо використання месенджера Телеграм українськими посадовцями та громадянами через безпекові ризики. Він наголосив на проблемах, пов’язаних з використанням платформи, яку назвав «російською інформаційною мережею».
«Телеграм – це кіт у мішку. Хоча ми всі розуміємо, що це російська інформаційна мережа. Ми всі, напевно, пам’ятаємо, що Телеграм серед своїх найбільших здобутків згадував путін під час щорічної конференції за підсумками 2024 року», – підкреслив Валентин Коваль.
За його словами, основна проблема полягає у відсутності контакту з керівництвом платформи. У Телеграмі відсутнє належне кодування, тому вся інформація з пристрою може бути доступна розробникам мережі.
«Також саме в Телеграмі працюють усі розвідки світу, включаючи і нашу, звісно, але, напевно, нам краще розстатися з цим простором», – зауважив Валентин Коваль.
За словами першого заступника голови Національної ради, медіарегулятор шукає способу впливати на Телеграм, бо насправді ті європейські закони, які вже почали діяти в Європейському Союзі, Україні поки що не доступні. Національна рада має обмежені можливості впливу на міжнародні платформи, особливо ті, які не йдуть на контакт.
«Ми спілкуємося з Google, ми спілкуємося з Meta, але Телеграм, TikTok, X, вони не помічають України, хоча збирають тут непогані гроші й орудують тут, як тільки можуть. Тобто я так розумію, що тепер стратегія незмінна для Національної ради», – нагадав Валентин Коваль.
Також перший заступник голови медіарегулятора нагадав про рекомендацію РНБО щодо припинення використання Телеграму на пристроях, де держслужбовці тримають службову інформацію, проте висловив сумнів щодо дотримання цих рекомендацій в Україні.
Нові медіа та виклики сучасності
Говорячи про нові медіа, перший заступник голови Національної ради підкреслив, що вони стали невіддільною частиною сучасного інформаційного простору, однак мають і свої ризики.
«Нові медіа – це нова реальність. Говорити, що їх не існує, – це просто брехати самому собі», – підкреслив Коваль.
Він також висловив стурбованість щодо скасування механізмів боротьби з дезінформацією у великих соціальних платформах, зазначивши, що ця тенденція розпочалася з Х і продовжується в Meta.
Медіареформа триває
Окрім питань безпеки в соціальних мережах, Валентин Коваль розповів про впровадження медійної реформи в Україні. Закон про медіа почали розробляти близько 14 років тому.
Перший заступник голови Національної ради наголосив на тому, що давно потрібно було відмовитися від застарілого радянського терміну «ЗМІ» і перейти до розуміння медіа як посередників між фактами та аудиторією. При цьому в деяких аспектах українське законодавство вже випередило європейські підходи у регулюванні, зокрема у створенні співрегулятивних органів.
«Європейці з зацікавленістю ставляться до моменту заснування співрегулятивних органів, тобто коли регулятор і індустрія утворюють дорадчу організацію, яка створює проміжні правила для існування. Якщо ми матимемо цей проміжний орган між регулятором і індустрією, то реагувати на зміни, що відбуваються в інформаційному просторі, можна набагато скоріше», – пояснив Валентин Коваль.
Журналістика під час війни
В інтерв’ю також йшлося про досвід роботи медіа в умовах війни, що викликає інтерес у європейських колег. Перший заступник голови медіарегулятора зазначив, що європейські партнери цікавляться досвідом, як журналісти і медіаорганізації можуть працювати в умовах збройного конфлікту.
Перші дні повномасштабного вторгнення, за словами Валентина Коваля, потребували швидкого налагодження комунікації між журналістами та структурами Міністерства оборони, розробки правил висвітлення бойових дій.
Створені правила роботи журналістів у воєнний час посадовець назвав «надбанням людства», хоча й висловив надію, що «ніхто ніколи ними не скористається, але ці правила треба мати».
Детальніше у відео:
