12 ЖОВТНЯ 2012 РОКУ В КИЄВІ У РАМКАХ ПРОЕКТУ РАДИ ЄВРОПИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ «СПРИЯННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СТАНДАРТАМ В УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ» ЗА ІНІЦІАТИВИ КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СВОБОДИ СЛОВА ТА ІНФОРМАЦІЇ ВІДБУВСЯ ЕКСПЕРТНИЙ СЕМІНАР, ПОКЛИКАНИЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ ТА ПРАКТИКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ПРОГРАМНОЇ ПОСЛУГИ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ ВИЙТИ НА КОНСОЛІДОВАНЕ РІШЕННЯ ЩОДО ПРАВИЛ ФОРМУВАННЯ УПП В НАШІЙ КРАЇНІ.
12 жовтня 2012 року в Києві у рамках проекту Ради Європи та Європейського Союзу «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі» за ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації відбувся експертний семінар, покликаний за допомогою вивчення досвіду та практики функціонування універсальної програмної послуги в європейських країнах вийти на консолідоване рішення щодо правил формування УПП в нашій країні.
У вітальному слові, виголошеному координатором сектору Громадянське суспільство та ЗМІ представництва Європейського Союзу в Україні Колумб де Мерсе, йшлося про те, що в різних країнах Європи існують різні підходи до універсальної програмної послуги, і Україна може скористатися багатим досвідом, аби запровадити адекватний механізм у своїй країні.
Вітаючи учасників семінару, народний депутат, перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Олена Боднаренко висловила подяку проекту «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі», який відгукується на найактуальніші та проблемні питання вітчизняної медійної галузі й сприяє організації проведення подібних публічних дискусій та запрошує на них відомих європейських експертів.
Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Володимир Манжосов приєднався до вітальних слів і ознайомив усіх присутніх – і європейських експертів, і вітчизняних фахівців – із нинішньою ситуацією з виконанням чинних норм вітчизняного законодавства щодо поширення програм універсальної програмної послуги.
«Ми розуміємо, що розширення універсальної програмної послуги зачіпає інтереси насамперед дрібних і середніх провайдерів програмної послуги, воно зачіпає інтереси дистриб’юторів, які мають право на розповсюдження в Україні телеканалів як вітчизняних, так і іноземних. Звичайно, якщо переформатовується універсальна програмна послуга, переформатовується увесь пакет програм. Але це норма закону, і ми повинні діяти відповідно до закону», – наголосив він.
Щоб змінити ситуацію, необхідно змінити закон. «Ми неодноразово це підкреслювали, і я зараз хочу наголосити, що ситуація щодо універсальної програмної послуги може бути врегульована лише зі зміною законодавства. Якою має бути ця послуга, на мою думку, повинна визначити індустрія, законодавець і національний регулятор. Як запише законодавець, так і діятиме Національна рада», – сказав Володимир Манжосов.
Докладно про регулювання контенту та правила щодо УПП в європейських державах доповіла експерт Ради Європи Пеггі Вальке. Вона докладно зупинилася на законодавчих нормах, які регулюють це питання в країнах Європи, та охарактеризувала підходи до їх виконання у різних країнах. Головна теза її виступу – універсальна програмна послуга необхідна для задоволення загальносуспільних інтересів, чітко визначених кожною державою. Вимоги щодо УПП мають бути пропорційними і прозорими. Вони повинні регулярно переглядатися.
На підходах щодо забезпечення поширення програм універсальної програмної послуги під час перехідного періоду від аналогового до цифрового мовлення зупинився член Національної ради Микола Фартушний. Він наголосив, що допоки не буде ухвалено нову редакцію закону «Про телебачення і радіомовлення», діють чинні норми. Затверджені Національною радою Правила формування УПП жодним чином не виходять за рамки цих норм. В умовах перехідного періоду самі провайдери програмної послуги розуміють необхідність модернізації своїх мереж. Щотижня регулятор переоформляє ліцензії, в яких поряд із розширенням УПП фіксується значне збільшення ресурсу кабельних мереж.
У другій сесії семінару під назвою: «Універсальна програмна послуга: рішення для України» розгорнулася широка дискусія між представниками вітчизняної індустрії кабельних операторів, мовників та регулятора у сфері телебачення і радіомовлення. Своїми думками обмінялися Лариса Мудрак, Микола Фартушний, Костянтин Грицак, Наталія Клітна, Володимир Пилипенко, Оксана Ферчук, Катерина М’ясникова, Ольга Большакова, Валентин Коваль та інші.
Зокрема, заступник голови Національної ради Лариса Мудрак, виступаючи, наголосила: «Аналіз європейського досвіду засвідчує, що не існує єдиного рецепту до підходів у застосуванні універсальної програмної послуги. Базова проблема пов’язана із визначенням суспільного інтересу. Зрозуміло, що тут мають бути враховані насамперед соціально важливі аспекти, інтереси меншин, потреби дитячого контенту, людей з вадами слуху тощо».
Підсумовуючи дискусію, незалежний медіа-експерт, модератор другої сесії семінару Дмитро Котляр наголосив, що фахівці галузі, виступаючи, відстоювали кожен свій погляд на досить суперечливе питання, однак рішення щодо цієї норми має бути консолідоване. Тому робочій групі, яка працює над новою редакцією Закону України «Про телебачення і радіомовлення», ще доведеться не раз зустрітися, аби виписати і дефініції, і норми щодо поширення програм універсальної програмної послуги.
Наприкінці обговорень Олена Бондаренко заявила, що навіть не сподівалася на таку помірковану дискусію. Головне в ній, сказала народний депутат, що не було висловлено навіть припущення, що універсальна програмна послуга в наші країні не потрібна – це перше досягнення цього публічного обговорення. Другий спільний здобуток, стосовно якого не було заперечень учасників, – що формування УПП, за критеріями, які мають бути чітко виписані розробниками нової редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення», залишатиметься за національним регулятором.