21 квітня учасники робочої групи зі створення правил захисту дітей у медіа погодили остаточну редакцію саморегулівного акта № 5 щодо висвітлення ЗМІ випадків булінгу. Засідання робочої групи відбулося у розширеному форматі, на ньому також для представників медіаіндустрії, Громадської ради і представників Національної ради в областях було презентовано нещодавно ухвалену Європейською Комісією Стратегію ЄС з прав дитини. У засіданні робочої групи взяли участь члени Національної ради Олена Ніцко, Тетяна Руденко і Максим Онопрієнко. Очолює робочу групу голова Національної ради Ольга Герасим’юк.
З інформацією про те, як на європейському рівні будуть дбати про захист дітей з огляду на ухвалену Європейською Комісією 24 березня 2021 року першу всеосяжну Стратегію ЄС з прав дитини, ознайомила учасників засідання керівник відділу міжнародного співробітництва та євроінтеграції Ірина Моцар. Вона, зокрема, розповіла про визначені 6 тематичних сфер, які стануть пріоритетними для ЄС у цьому питанні. Сфери стосуються участі у політичному і демократичному житті; соціально-економічної інтеграції, охорони здоров’я та освіти; боротьби з насильством; правосуддя; цифрового та інформаційного суспільства; глобального виміру. Стратегія ЄС з прав дитини пропонує широкий спектр заходів, розрахованих на наступні чотири роки, для підтримки цих прав і реалізації їх на практиці.
Членкиня робочої групи, доктор психологічних наук Любов Найдьонова висловила пропозицію для медіа створити низку передач як для дітей, так і дорослих, які би стосувалися цієї проблематики і торкалися питань прав дітей у різних сферах.
Цю тезу підтримала Ольга Герасим’юк. Вона зауважила, що, опрацювавши ґрунтовно це питання, можна було би «зробити безліч цікавих сюжетів», спрямованих на розв’язання реальних завдань, які, крім того, несли б у суспільство позитивні меседжі.
Голова Національної ради висловила сподівання, що положення Стратегії ЄС з прав дитини будуть реалізовані і в нашій країні. Для цього різні державні органи мають працювати консолідовано, виконуючи завдання кожен на своїй ділянці. Вона також сказала, що переконана, що новий закон про медіа, який нині інтенсивно доопрацьовується, буде ухвалений Парламентом і сприятиме швидшій інтеграції України в європейський інформаційний простір, а відтак і кращі практики із захисту дітей у медіа будуть також запроваджені значно швидше.
У нас уже є дуже багато гарних програм, які реалізуються на практиці, констатувала Любов Найдьонова. Ось зовсім скоро, навесні, сказала вона, під егідою Міністерства цифрової трансформації проводиться кампанія з цифрової грамотності, пов’язаної з комп’ютеризацією, цифровізацією. Вона має і програму захисту дітей у цифровому середовищі, яка пройшла громадське обговорення і ось-ось має бути затверджена.
У лютому маємо кампанію з безпечного інтернету (Тиждень безпечного інтернету), у жовтні – Всесвітній тиждень медіаграмотності. Це все теми, які прямо пов’язані зі стратегіями розвитку цифрового та інформаційного суспільства у нашій країні. І до них варто долучатися і розповідати якомога ширше.
Під час засідання члени робочої групи обговорили остаточні редакційні правки до акта саморегулювання щодо висвітлення ЗМІ випадків булінгу. Текст документа було погоджено і вирішено, що, якщо хтось із медіаучасників наполягатиме на окремій своїй правці, він зможе висловити її окремою думкою із чіткою аргументацією власної позиції. До кінця місяця цей акт має бути підписано.
Обговорюючи наступні теми для розгляду робочою групою, Любов Найдьонова запропонувала відступити від наміченого ще рік тому наміру опрацьовувати питання еротизації. Реалії сьогодення змушують нас глибше занурюватися в теми здоров’я і безпеки людського життя. Вона зауважила, що наприкінці 2020 року лабораторією психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПНУ було проведено дослідження щодо впливу пандемії коронавірусу на дітей, їх самопочуття і здоров’я. Любов Найдьонова готова презентувати здобуті результати і пропонує робочій групі, спираючись на них, працювати далі над темою «Висвітлення пандемії і теми загрози життю та здоров’ю». Це буде ще один крок (після теми булінгу і суїцидів) перед тим, як більш докладно і всебічно розглянути питання психічного здоров’я і того, як говорити в медіа на таку делікатну, але водночас важливу тему.
Ольга Герасим’юк підсумувала, що ця тема справді актуальна, як ніколи, бо пандемія не відступає, і як говорити про неї та дотичні теми в медіа не всі знають. «Як свідчить практика, і я сподіваюся, що тут зі мною погодяться всі учасники, – навіть саме обговорення подібних важливих питань, а не їх остаточне вирішення, все ж таки призводить до позитивних наслідків. Бо детальне обговорення надзвичайно чутливих питань спонукає медіа уважніше ставитися до власних матеріалів, в яких ідеться як про суспільно важливі теми, так і проблеми людей, про яких вони розповідають», – наголосила вона.
Також прозвучала думка про те, що варто було б вивчити, як медіагрупи та окремі мовники використовують на практиці вже розроблені саморегулівні акти, чи відображені вони в редакційних стандартах, чи ознайомлені з ними працівники ньюзрумів, чи враховують їх на практиці регіональні медіа. Голова Національної ради заявила, що із залученням до такої спільної роботи представників регулятора в областях, які поширюватимуть відповідні знання, регіональні компанії також зможуть послуговуватися правилами захисту дітей у медіа у щоденній редакційній роботі.
Учасники робочої групи погодилися з висловленими пропозиціями і чекатимуть на представлення результатів дослідження, про яке говорила Любов Найдьонова. Після ознайомлення з науковими висновками, надаватимуть свої пропозиції до проєкту нового саморегулівного акта «Висвітлення пандемії і теми загрози життю та здоров’ю». Чергове засідання заплановано провести наприкінці червня.
