З ініціативи індустрії регуляторний орган 9 січня ухвалив рішення про створення робочої групи для удосконалення Правил ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті. Перше засідання робочої групи відбулося за участі членів Національної ради Валентина Коваля, Максима Онопрієнка, Олега Черниша, працівників структурних підрозділів Національної ради та представників індустрії.
Нагадаємо, що відповідний регуляторний акт з’явився у лютому 2012 року як відповідь на ініціативу ухвалення змін до закону «Про телебачення і радіомовлення». Його нова редакція, у розробленні якої брали участь представники телерадіоінформаційної сфери, була затверджена рішенням Національної ради від 23 липня 2015 року № 1146 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11 серпня 2015 року за № 967/27412.
Як зазначив Валентин Коваль, у 99% випадків порушень телерадіоорганізаціями вимог цього регуляторного акта мовники посилаються на технічні причини, через які у певний час на екрані не було стилізованого зображення, яке відповідає пам’ятному дню, інформації у рухомому рядку чи оголошення хвилини мовчання. Крім того, найчастіше відповідної інформації бракує в нічні години, коли, власне, аудиторія теле- і радіопрограм є мінімальною.
Під час розгляду кожного такого випадку члени Національної ради прислухаються до пояснень керівників компаній і в разі переконливих доводів не застосовують санкції «оголошення попередження», однак у цих питаннях є принциповими і дотримуються підходу, що всі мовники мають однакові права та однакову відповідальність перед законом. Тому загалом санкцій досить багато.
У процесі регулювання цього питання стало зрозуміло, що деяким мовникам, а це переважно нішеві канали (дитячі, музичні, соціального спрямування), досить складно, а часом і нелогічно дотримуватися всіх пунктів, передбачених Правилами. Наприклад, іноді картинка з музичного кліпу дисонує зі свічкою на екрані, на телеканалі для дітей, де переважно демонструються мультики, також таке стилізоване зображення не вкладається у здоровий глузд, на телеканалі «ЧП. ІNFO» зображення свічки може накладатися на зображення людини, яка перебуває у розшуку, й невідомо, чи вона ще жива – тому свічка буде недоречною. Саме від цих каналів надійшла пропозиція перегляду документа та врахування всіх нюансів.
Хоча в жодній країні немає подібних регуляторних актів, вітчизняна індустрія на цьому етапі суспільного розвитку, коли упродовж багатьох років тоталітарного режиму більшість історичних фактів української державності замовчувалися, не заперечує проти необхідності інформування громадськості про дні пам’яті й трауру, однак звертає увагу на можливість більш індивідуального підходу кожною компанією до виконання загальних вимог. Звучала пропозиція, що потрібно передбачити певну кількість інформування, а кожний мовник обиратиме, як це робити – чи ставити стилізоване зображення, чи повідомляти про пам’ятні дати в передачах новин та інших програмах, чи транслювати документальні або ж художні фільми. Ці пропозиції стосуються саме днів пам’яті, а не траурних днів, щодо яких чинні Правила є коректними.
Також з огляду на перспективу ухвалення нового медійного закону всі учасники робочої групи погодилися з пропозицією обговорювані зміни внести саме до відповідної статті проекту законодавчого акта, а вже після його ухвалення змінювати і самі Правила мовлення у дні пам’яті і трауру.
