1 березня 2021 року Ольга Герасим’юк як голова Національної ради та представник України у Керівному комітеті Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства (CDMSI) та Валентин Коваль, перший заступник голови регулятора долучилися до відеоконференції ЮНЕСКО «Роль органів судової влади та міжнародного співробітництва у просуванні безпеки журналістів. Які заходи є ефективними?», організованої за підтримки Австрії, Нідерландів, Канади та Люксембургу.
Конференція складалася із 3 панелей, які були присвячені особливостям національних систем правосуддя, міжнародним та регіональним механізмам протидії безкарності за злочини проти журналістів та журналісток, а також безпеці жінок-журналісток.
Під час заходу було зазначено, що безкарність злочинів проти журналістів вимагає просування більш дієвих механізмів кримінального судочинства, а також підвищення суспільної обізнаності та більш ефективного нарощування потенціалу судової влади й правоохоронних органів.
Перші дві сесії ґрунтувалися на обговоренні ключових рекомендацій першого Форуму для основних учасників юридичного процесу[1], що був організований 9 грудня 2020 року в рамках Всесвітньої конференції з питань свободи медіа[2]:
- підвищення спроможності учасників юридичного процесу, а особливо суддів, прокурорів, адвокатів;
- посилення політичної волі та політичної прихильності на національному та міжнародному рівнях;
- створення інституційних механізмів, що сприятимуть більш ефективному застосуванню як регіональних, так і міжнародних стандартів.
Захід став підґрунтям для запуску глобального онлайн-курсу ЮНЕСКО щодо правових стандартів свободи слова та безпеки журналістів, який розроблений Інститутом прав людини імені Бонаверо Оксфордського університету та планується до запуску у березні 2021 року.
На третій сесії конференції було представлено матеріали Звіту ЮНЕСКО щодо безпеки журналістів та небезпеки безкарності, найбільш вражаючі факти серед них такі:
- у 2018-2019 роках загалом було вчинено 156 вбивств журналістів у всьому світі;
- за останнє десятиліття у світі в середньому кожного 4-го дня вбивають журналіста;
- у 2019 році було зафіксовано найнижчу кількість убивств журналістів порівняно з попередніми роками – 57 смертей;
- за останні два роки найбільша кількість випадків убивств журналістів спостерігається в Латинській Америці та країнах Карибського басейну, а також у країнах Азії та Тихоокеанського регіону;
- у 2019 році найбільшу кількість вбивств журналістів зафіксовано в Латинській Америці та регіоні Карибського басейну, що становить 40% від загальної кількості вбивств, зареєстрованих у всьому світі, другий показник – країни Азії та Тихоокеанського
регіону – 26%; - у 2020 році порівняно з 2019 роком збільшилась кількість держав, які надіслали інформацію на запит ЮНЕСКО щодо стану розслідування вбивств журналістів. Відсоток загального реагування становив 71%. Представлення державами деталізованих матеріалів демонструє впровадження низки ініціатив, механізмів та заходів, спрямованих на вирішення питань безпеки та безкарності. Серед них: моніторинг та звітність; попередження злочинів проти журналістів; захист журналістів від нападів; кримінальне переслідування злочинів проти журналістів; правові реформи та інші заходи, що в тому числі включають ґендерний підхід до проблеми забезпечення безпеки журналістів.
[1] https://en.unesco.org/news/joint-initiative-launch-forum-legal-actors-freedom-expression
