Україна посилює участь у програмах ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP) та Міжнародній програмі розвитку комунікації (IPDC). 12 серпня відбулося онлайн-засідання Сектору комунікації та інформації Національної комісії України у справах ЮНЕСКО під головуванням очільниці Сектору, голови Національної ради Ольги Герасим’юк.
Обговорили результати роботи за півріччя, підготовку до 25 річниці IFAP та завдання на прийдешню сесію Виконавчої ради ЮНЕСКО.
У червні Україна долучилася до роботи Бюро IFAP. У фокусі обговорення було реформування IFAP з огляду на сучасні глобальні виклики та пріоритети програми на 2026–2027 роки в межах плану дій ЮНЕСКО-80.
«Ми запропонували провести аудит IFAP і зробити прозорою інформацію про діяльність її робочих груп. Бюро одностайно підтримало ці пропозиції. Представники ЮНЕСКО також відзначили результати роботи українського Національного комітету IFAP та назвали його одним із найефективніших у реалізації глобального мандату програми», – повідомила Ольга Герасим’юк.
Йшлося і про український досвід забезпечення стійкості інформаційної сфери в умовах російської агресії. Практичні напрацювання України у сфері інформації, комунікації та цифрового середовища можуть бути використані для вдосконалення глобальних інструментів ЮНЕСКО з підтримки стійкості медіа та інформаційних систем під час війни й криз.
«Наш досвід був відзначений як корисний і ефективний. Практичні розробки України розглядаються як цінний внесок у вдосконалення механізмів реагування ЮНЕСКО на сучасні виклики», – зауважила Ольга Герасим’юк.
Заступник Постійного представника України при ЮНЕСКО Микола Мовчан розповів про проблеми в робочій групі IFAP з питань багатомовності, яку очолює представниця росії.
«Нам є що просувати у сфері багатомовності, зокрема питання підтримки мов корінних народів України. Якщо робоча група не функціонуватиме належним чином, Україна готова ініціювати окремий сегмент, який зосередиться на цих питаннях», – зазначив Микола Мовчан.
Також обговорили результати 70-го засідання Бюро Міжурядової ради IPDC, де Україна має статус спостерігача. У межах програми ЮНЕСКО підтримала три українські медійні проєкти. Один із них передбачає створення безпечних просторів у Харкові, Дніпрі та Запоріжжі для жінок-журналісток, які працюють у прифронтових регіонах. Проєкти Українського інституту медіа та комунікації і Центру розвитку незалежних медіа в Україні очікують на фінансування.
Ще одним питанням став захист української документальної спадщини. Ольга Герасим’юк поінформувала про результати зустрічі з керівником Секретаріату Програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу» Факсоном Бандою, під час якої обговорили українську номінацію «Документальна спадщина Голодомору 1932–1933 років» до міжнародного реєстру «Пам’ять світу».
росія та білорусь подали заперечення щодо її включення до реєстру. Україна вже надала аргументовані відповіді та розглядає можливість винесення питання на одну з чергових сесій Виконавчої ради ЮНЕСКО.
Учасники засідання також обговорили підготовку конференції до 25-річчя IFAP, яку планують провести у вересні за участю представників міжнародних організацій, державних установ, медіа, громадянського суспільства та академічної спільноти.
Нагадаємо, що з 5 до 20 жовтня відбудеться 225-та сесія Виконавчої ради ЮНЕСКО. Українську делегацію очолить заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца. До її складу увійде і голова Національної ради Ольга Герасим’юк.
Довідково. Україну обрали до складу Міжурядової ради IFAP у 2023 році під час 42-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. Програма «Інформація для всіх» опікується доступом до інформації, цифровою трансформацією, інформаційною грамотністю та збереженням документальної спадщини. Від березня 2025 року Національний комітет IFAP працює над посиленням міжнародної уваги до злочинів росії у сфері медіа в Україні. У березні 2025 року створено комітет співпраці з програмою «Пам’ять світу» для збереження української історичної та документальної спадщини. У 2023 році Україну також обрали до керівного органу IPDC на період до 2027 року. Програма зосереджена на підтримці свободи слова, безпеки журналістів, незалежності та плюралізму медіа.
