Відновити мовлення після обстрілів, не припинити ефір у прифронтовому місті, працювати на місцях російських атак, розвивати локальні мережі й щодня розповідати людям про те, що відбувається поруч. До Дня Незалежності України Національна рада відзначила 28 фахівців медіасфери. Серед нагороджених – журналісти, редактори, технічні фахівці, керівники медіа і провайдерів, чия щоденна робота забезпечує людям доступ до українського мовлення та достовірної інформації.
Цьогоріч серед нагороджених є люди з дуже різним професійним досвідом – від тих, хто понад 30 років розвиває місцеве телебачення і радіо, до журналістів, які сьогодні працюють на місцях обстрілів. Є й ті, чия робота зазвичай залишається поза кадром: інженери й антенники-щогловики, від яких залежить, чи буде сигнал у місті або громаді.
Відновити сигнал там, де його знищили
Віталій Авраменко і Вадим Коваленко, антенники-щогловики Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, неодноразово відновлювали мовлення після російських атак на об’єкти телерадіоінфраструктури Дніпропетровщини. У червні 2026 року вони працювали над відновленням телевежі в Нікополі, пошкодженої обстрілами ще у 2023 році. Після ремонту стабільне українське мовлення повернулося до Нікополя, Марганця та прилеглих громад.
Петро Семерей, головний інженер ПП «Студія-7» та виконавчий директор ТОВ «Телемережі України», багато років займається розвитком телерадіомереж. Серед проєктів, реалізованих за його участі, – телевежа на Чонгарі, збудована у 2017 році для організації українського мовлення на тимчасово окупований Крим. У 2025 році «Студія-7» також організувала мовлення з Дніпропетровщини у напрямку тимчасово окупованих територій.
Розвиток телерадіомовної інфраструктури – багаторічна робота Олега Петраша, директора Івано-Франківської філії Концерну РРТ, і Станіслава Кривенка, керівника її технічної служби.
Олег Петраш понад 12 років очолює філію, яка забезпечує роботу інфраструктури в Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій і Тернопільській областях. За цей час команда долучалася до впровадження цифрового телебачення, розвитку місцевого радіомовлення, мультиплексу МХ-7 та локальних цифрових мереж. Станіслав Кривенко працює у філії 26 років і безпосередньо брав участь у впровадженні DVB-T2, забезпеченні роботи МХ-7 та місцевих цифрових мультиплексів.
Місцеві медіа, які залишаються поруч зі своєю аудиторією
Колектив радіо «Магніт» уже вісім років працює на Черкащині. Радіостанція мовить у Каневі, Кам’янці та Смілі, а її аудиторія становить близько 500 тисяч слухачів. Від початку повномасштабного вторгнення працівники радіо цілодобово чергують, повідомляючи про повітряні тривоги й безпекову ситуацію, розповідають про військових, ветеранів, волонтерів і життя місцевих громад. Редакція також працює з темою медіаграмотності та протидії дезінформації.
У Лозовій на Харківщині Ігор Ткачук, засновник і директор ТРК «Вектор», розвиває місцеве телебачення з 1996 року. Навіть у 2022 році, коли в громаді оголосили евакуацію, телеканал не припинив роботи. «Вектор» продовжив інформувати мешканців про ситуацію в громаді, а також створювати власні суспільно-політичні, просвітницькі та історико-краєзнавчі програми.
Анатолій Поляченко, головний редактор «Всі Суми Панорама-медіа», працює в журналістиці багато років. Під час повномасштабної війни серед головних тем видання – життя прифронтової громади, ветерани та їхня адаптація, підтримка внутрішньо переміщених людей, соціальні питання, протидія дезінформації та російським інформаційним наративам.
Понад 30 років із медіаринком Полтавщини пов’язана робота Андрія Боровика. Він розвивав кабельні телемережі у Гребінці, Лохвиці та Новооржицькому, забезпечуючи жителям громад доступ до місцевих і загальнонаціональних телеканалів. Для пенсіонерів, внутрішньо переміщених людей і родин військовослужбовців провайдер запровадив соціальні пакети. Із 2024 року Андрій Боровик проходить службу у Збройних Силах України.
На Волині Ігор Тойб, генеральний директор ПП «ЮАІНЕТ», розвиває мережу доступу до інтернету й телебачення у Ковельському та Володимирському районах на Волині. Компанія працює на ринку з 2010 року, розбудовує власну волоконно-оптичну мережу та впроваджує цифрові технології.
Журналістика про війну, громади і людей
Василь Мамчук, кореспондент телеканалу «Ми – Україна+», працює переважно з воєнною тематикою. Він готує репортажі з військових полігонів, розповідає про підготовку українських військових і нові технології в армії, працює на місцях російських обстрілів. Окремий напрям його роботи – матеріали про російську пропаганду та її спростування.
Карина Шевченко, журналістка телеканалу «Ми – Україна+», працює із соціальною тематикою та є співведучою проєкту «По суті». Вона висвітлювала наслідки російських ракетних ударів по Києву, працювала у Вишневому, підготувала серію репортажів із місць утримання російських військовополонених. Ця серія зібрала понад 660 тисяч переглядів на YouTube.
Понад 25 років у журналістиці працює Володимир Лимаренко-Полянський, шеф-редактор черкаського «Репортера». Значна частина його професійної роботи пов’язана з журналістськими розслідуваннями, темами діяльності влади, протидії корупції, довкілля, соціальних та суспільно-політичних процесів. Із 2024 року він проходить службу в Державній прикордонній службі України і водночас продовжує журналістську роботу.
Відзначено також три працівниці Дніпровської міської студії телебачення. Валерія Девятко організовує підготовку новинних випусків і журналістських розслідувань. Олеся Шевчук координує створення новин і розслідувальних матеріалів та працює з молодими журналістами як наставниця. Марія Бондар займається авторськими програмами, зокрема висвітлює волонтерський рух і життя регіону.
Серед нагороджених – Катерина Тищенко, директорка ТОВ «Редакція газети «Глухівщина» та головна редакторка газети «Глухівщина».
«Глухівщина» виходить із 1992 року. Катерина Тищенко працює в редакції з 2000-го: була завідувачкою відділу, відповідальною секретаркою, а у 2021 році очолила видання.
Сьогодні редакція працює у складних умовах прикордонної Сумщини. Глухівська громада належить до територій можливих бойових дій, тож журналісти працюють під час повітряних тривог і обстрілів, із перебоями електроенергії та зв’язку. Значну частину роботи – від збору інформації й підготовки матеріалів до верстки, редагування та організаційних питань – виконує команда з двох людей.
Важливий напрям роботи «Глухівщини» – інформаційна підтримка українських військових і місцевої громади. Видання розповідає про захисників із регіону, волонтерські ініціативи та збори для підрозділів, які обороняють сумське прикордоння. Також редакція приділяє увагу протидії дезінформації та ворожим наративам.
Історія видання тісно пов’язана з історією незалежної України: в архіві редакції зберігся випуск «Глухівщини» 1992 року, присвячений першій річниці Незалежності.
Професійний розвиток регіональних медіа, підтримка журналістів і протидія інформаційним загрозам – напрями, яким багато років присвячує свою роботу Алла Федорина, співзасновниця та голова ГО «Сумський прес-клуб», співредакторка онлайн-медіа «MEDIA-КОЛО Сумський прес-клуб».
Алла Федорина – заслужена журналістка України, медіаекспертка, медіатренерка, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету. У 2021–2024 роках вона входила до відбіркової комісії українського конкурсу професійної журналістики «Честь професії».
Важливою частиною її роботи є розвиток професійної медіаспільноти Сумщини. Онлайн-медіа «MEDIA-КОЛО Сумський прес-клуб» спеціалізується на темах, пов’язаних із діяльністю медіа, журналістською професією та роботою комунікаційників. Видання розповідає про досвід редакцій і окремих журналістів, порушує питання професійних стандартів, безпеки та викликів, з якими сьогодні працюють українські медіа.
Алла Федорина започаткувала низку авторських проєктів, які документують роботу журналістів і події сучасної України. Серед них – «Сумська журналістика в особах», присвячений людям, які формували й продовжують формувати медіасередовище регіону; «Герої мого часу», а також цикли «Війна як вона є» та «Журналістика: досвід війни», у яких зібрано досвід людей і редакцій, що працюють в умовах повномасштабної війни.
Вона також координує регіональну експертну групу Інституту демократії імені Пилипа Орлика, є керівницею та учасницею медіапроєктів національного і міжнародного рівнів. Значна частина цієї роботи спрямована на посилення професійної стійкості редакцій, розвиток медіаграмотності та протидію дезінформації й інформаційним загрозам.
Особливу увагу Алла Федорина приділяє медіа прикордонної Сумщини, для яких інформаційна безпека є частиною щоденної роботи. У співпраці з представником Національної ради у Сумській області вона провела для працівників друкованих медіа регіону тренінг «Прикордонні медіа: перший бар’єр проти впливу ворожої пропаганди». Його метою було допомогти редакціям краще розпізнавати інформаційні маніпуляції, протидіяти ворожим наративам і посилювати роль місцевих медіа як надійного джерела інформації для своїх громад.
Національна рада відзначила фахівців і правозахисників, чия професійна діяльність сприяє захисту прав людини, підтримці корінних народів України та посиленню міжнародної уваги до ситуації на тимчасово окупованих територіях.
Серед нагороджених – представники Кримськотатарського Ресурсного Центру, які документують порушення прав людини і воєнні злочини, працюють із міжнародними правозахисними механізмами та послідовно адвокатують питання деокупації Криму й захисту прав кримськотатарського народу.
Зарема Барієва – українська правозахисниця кримськотатарського походження, співзасновниця Кримськотатарського Ресурсного Центру. Понад десять років працює над захистом прав людини та корінного кримськотатарського народу, документуванням порушень і воєнних злочинів у тимчасово окупованому Криму, а з 2022 року – також на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей. Є авторкою численних публікацій про політичних в’язнів і порушення прав корінних народів, співавторкою звітів до міжнародних правозахисних механізмів та учасницею адвокаційних кампаній на підтримку деокупації Криму. У 2024 році стала співзасновницею Глобальної мережі корінних миробудівників, перемовників та медіаторів, активно долучається до міжнародного руху #LIBERATECRIMEA.
Людмила Коротких – правозахисниця, юристка та менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру. З 2016 року займається захистом прав людини, документуванням воєнних злочинів і просуванням прав корінних народів в Україні та на міжнародному рівні. Брала участь у підготовці й адвокації Закону України «Про корінні народи України», а також нормативної бази для його реалізації. Є співавторкою понад 120 звернень, звітів і доповідей до міжнародних інституцій, представляє кримськотатарський народ на майданчиках ООН, ОБСЄ та інших організацій, працює над стратегічними документами з питань деокупації та реінтеграції Криму.
Борис Бабін – експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру та Асоціації Реінтеграції Криму, професор, правозахисник, адвокат, блогер і член Національної спілки журналістів України. У своїй експертній та публічній діяльності висвітлює ситуацію на тимчасово окупованих територіях Півдня України, питання прав корінних народів, санкційної політики та відповідальності росії за міжнародні злочини. Регулярно коментує ці теми в українських медіа та є автором понад ста профільних публікацій, зокрема англійською мовою.
Ці професійні історії різні. Одні пов’язані з редакційною роботою і репортажами, інші – з передавачами, телевежами, мережами та технічними рішеннями. Але разом вони показують, із чого сьогодні складається робота української медіасфери: достовірно інформувати людей, залишатися поруч із громадами, підтримувати мовлення і відновлювати його там, де інфраструктуру руйнує війна.
За 35 років Незалежності українські медіа пройшли шлях від перших незалежних редакцій і локального мовлення до цифрових платформ і сучасних мереж. Сьогодні до звичних професійних завдань додалися робота в умовах війни, протидія дезінформації та необхідність зберігати доступ людей до українського інформаційного простору.
Національна рада дякує нагородженим за професійну роботу, розвиток українського мовлення, відповідальну журналістику і щоденну роботу задля того, щоб український сигнал та українська інформація залишалися доступними для людей.
