Щороку в третій четвер травня кожен громадянин України і навіть люди, які тимчасово перебувають у нашій країні, вбирають вишиту сорочку.
День вишиванки, до якого закликали якось студенти Чернівецького університету, відзначається лише 15 років, проте за цей короткий час він захопив українців та прихильників України без перебільшення по всьому світу! Вдягаючи вишиту сорочку, кожен із нас підкреслює свою гордість належати до української спільноти, повагу до неї, шану до її історії, культури і мистецтва.
Мистецтво вишивати одяг, рушники, картини, інші побутові речі існує в Україні так давно, що українцям навіть важко уявити своє життя без таких раритетів. Існує безліч узорів, символів, які передавалися із покоління в покоління як обереги і які справді можна прочитувати як закодовані послання.
Ця українська традиція не стала раритетною – стала часткою щоденного життя й постійно розвивається. Сьогодні побачити вишивану сорочку на дітях, на молоді – вже не щось особливе, як було ще донедавна, коли вишиванка була ознакою бунту проти режиму. Вона – символ перемоги над темрявою, з якої українці вирвалися й показали всьому світу свій незламний характер свободоборців.
Сьогоднішнє барвисте і красиве свято додає нам сил і впевненості в тому, що в України прекрасне майбутнє. Вишиванка залишається справжнім талісманом роду, що передається від матері до дочки, від батька до сина! А голуб і голубка, яких вишивали на весільних рушниках, оберігають мир і спокій у кожному українському домі!
Любіть і носіть вишиванки, як робимо це ми в Національній раді!
