26 березня Національна рада спільно з проєктом Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» і Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики провели круглий стіл на тему «Вдосконалення Законів України «Про медіа» та «Про рекламу»: слабкі місця і можливі зміни». Під час заходу учасники акцентували увагу на необхідності оновлення медійного законодавства, яка виникла за рік імплементації Закону. Модератором заходу був член Національної ради Олександр Бурмагін.
Україна чекала на оновлення медійного законодавства більш як 10 років, маючи паралельно міжнародні зобов’язання як перед Радою Європи, так і перед Європейським Союзом. Проведення медійної реформи стало і обов’язковою вимогою до нас на шляху до членства в Європейському Союзі.
Закон «Про медіа» запровадив системну, глибинну реформу у сфері медіа. У його розробці активну участь брали представники громадянського суспільства, індустрії, регулятора, депутатський корпус. І тому досвід України є цінним та важливим для наших європейських партнерів.
«Сьогодні настав час подивитися, який шлях ми пройшли і куди рухаємося далі. Регулятор почав роботу з імплементації Закону задовго до 31 березня. Парламент, ухваливши Закон у грудні 2023 року, дав нам можливість підготуватися до початку його впровадження, – зазначила голова Національної ради Ольга Герасим’юк. – 10 років шаленої боротьби за цю медійну реформу. Згадуються ті хвилювання, які ми відчували, коли розуміли, що живемо за старими правилами. Європа і увесь світ пішли далеко вперед. Ми боялися, що ніколи їх не наздоженемо і не досягнемо європейського рівня. Але сталося те, що ніхто не очікував. Україна стала на захист демократії в усьому світі. Ми своїм прикладом і своїми змінами почали давати уроки нашим партнерам – європейським, світовим».
Європейська спільнота оцінила Закон як одну з найкращих і найякісніших реформ, проведених Україною на шляху до членства у Європейському Союзі.
«Уже в процесі розробки Закону «Про медіа» було зрозуміло, що його ухвалення в Парламенті – це важливий крок, але насправді це тільки початок шляху. Адже його імплементація потребуватиме багатьох зусиль, спрямованих на створення нових процедур, механізмів, формування нових підходів регулювання і навіть створення нових інституцій – таких як, наприклад, органи спільного регулювання», – зазначив Олександр Бурмагін.
Член медіарегулятора наголосив, що під час реалізації певних норм Закону виникли моменти, які потребують доопрацювання і виправлення. Закон великий. Є змістові пропозиції, є суто технічні. Директива про аудіовізуальні медіапослуги говорить про те, що держави мають сприяти розвитку саморегулювання і спільного регулювання. Інститут спільного регулювання було високо оцінено міжнародними експертами, Європейською комісією, Радою Європи. У Європі дуже мало прикладів хороших моделей того, як саме це має бути з погляду балансу повноважень регулятора, участі індустрії, напрацювання критеріїв або кодексів поширення інформації, виконання інших спільних функцій.
«Насправді український Закон «Про медіа» є прикладом для країн Європи. У розробці національних законодавств країни беруть його за приклад повністю або частково», – зауважив член Національної ради.
Під час презентації частини змін до Закону «Про медіа», напрацьованих медіарегулятором, він акцентував увагу на:
- покращенні правової визначеності;
- уточненні повноважень регулятора;
- використанні штучного інтелекту;
- процедурі проведення конкурсів;
- вимогах до друкованих медіа;
- припиненні використання аналогового телевізійного мовлення;
- прозорості структури власності;
- змінах щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа;
- змінах щодо відповідальності суб’єктів у сфері медіа;
- конкретизації статей про призначення та проведення перевірки.
«Цінним є те, що наші європейські колеги розуміють, наскільки важливо для нас не лише розробити відповідні зміни в медійному законодавстві, а й допомогти їх імплементувати. Цей законопроєкт народжувався відповідно до імплементацій медійних реформ у різних центрах: регуляторі, медійній і рекламній індустріях, експертному середовищі. У Комітету немає офіційної позиції. Хочемо, щоб він пройшов повний цикл публічної політики за європейськими стандартами», – зазначив Микита Потураєв, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Проєкти запропонованих змін до Законів «Про медіа» і «Про рекламу» сформовані на основі пропозицій, які надійшли від медійних та рекламних індустрій, медіарегулятора, експертного середовища тощо.
Ярослав Юрчишин, голова Комітету ВРУ з питань свободи слова, подякував організаторам за можливість реалізовувати політику так, як заслуговує демократичне українське суспільство.
«Маємо хороший Закон «Про медіа». Зараз розуміємо, що працює, а що потрібно доопрацювати. Для створення компромісних умов і отримання відповідного рівня інформаційного поля потрібна регуляція, з одного боку, медіа, з іншого боку, – сприяння держави розвитку незалежних, професійних, етичних медіа. Громадяни мають право на повноцінну, якісну і захищену від пропаганди і дезінформації інформаційну картинку», – наголосив він.
Якісна взаємодія держави з медіа – це постійний процес. Нові виклики гуртують навіть на глобальному рівні. Один із прикладів – рішення Європейського парламенту щодо обмеження використання штучного інтелекту. Держава має оперативно реагувати на два виклики: по-перше, балансувати і втілювати рекомендації наших європейських партнерів, по-друге, реагувати на ті загрози, які актуалізувалися під час війни.
Євгенія Кравчук, заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики і голова підкомітету з питань інформаційної політики і євроінтеграції, повідомила про низку норм Закону «Про медіа», які запрацюють з 31 березня цього року. Зокрема, щодо захисту дітей від шкідливого контенту та європейського продукту. Практику їх застосування також буде детально проаналізовано на наступних етапах роботи.
Під час заходу учасники обговорили напрацьовані зміни до Закону, зокрема щодо:
- створення органів спільного регулювання (розширення предмета спільного регулювання, уточнення вимог до статуту, порядку функціонування органів управління тощо);
- реформування публічних аудіовізуальних медіа в публічні;
- роботи суспільного мовника (внесення змін до Закону України «Про Суспільні медіа України», озвучено проблеми: конкурс і ліцензії, майно на окупованих територіях, обмеження бюджетного фінансування (копродукція), обмеження статуту ПАТ для участі у співрегулюванні);
- процедури проведення конкурсу на посади членів регулятора;
- контентних обмежень;
- використання штучного інтелекту в медіа і рекламі;
- уніфікації формату обов’язкових застережень у рекламі;
- усунення неузгодженостей між загальними та спеціальними нормами (ліки, харчові продукти, алкоголь, тютюн);
- маркування реклами.
В обговоренні взяли участь члени Національної ради, народні депутати України, представники Ради Європи, медіа, рекламного, громадянського та наукового секторів України, журналісти.
Фото: Офіс Ради Європи в Україні
