Державні телерадіомовні компанії до Дня Перемоги підготували низку спеціальних трансляцій, присвячених цій знаменній даті. Приміром, Луганська обласна державна телерадіокомпанія започаткувала новий соціальний медіа-проект – «Переможці». За тиждень до дев’ятого травня телеканал ЛОТ розпочав показ телевізійних роликів, створених безпосередньо із фронтових фотокарток та історій земляків, які брали участь у Другій світовій війні. Від генералів до рядових. На думку організаторів, ці всі люди – Переможці, які, не шкодуючи власного життя, наближали велику Перемогу.
«У кожній родині була своя воєнна трагедія. Ми хочемо, щоб кожна людина, нехай з нашою допомогою, дізналася історію своєї родини. Любити Батьківщину, не знаючи історії своєї родини, вкрай складно. Давайте почнемо із цього, і, може, ми наблизимося до великого патріотизму, а починати треба зі свого міста, своєї малої батьківщини», – вважає генеральний директор ДО ЛОГТРК Родіон Мірошник.
В ефірі Полтавської ОДТРК «Лтава» багато програм, передач і документальних фільмів, присвячених цій знаменній даті.
Серед них – документальний фільм автора і режисера Інни Дідик «Я не буду війну малювати». Відомий полтавський художник Володимир Гнипа ніколи не міг передбачити, що буде жити, писати замріяні пейзажі, робити виставки. Але війну він свідомо не малює, бо знає ціну життя…
Ще один документальний фільм «Більше ніж життя» – це розповідь про грузинського льотчика. У жовтні 1941 року над селом Михайлівкою, що в Котелевському районі, фашисти збили грузинського льотчика. Його переховували й рятували від смерті дві українські родини. Через багато років після війни він, Захар Хіталішвілі, який був уже Героєм Радянського Союзу, знайшов село свого другого народження. І допоки жив, шанував своїх українських матерів-рятувальниць. Автор і режисер фільму Наталія Іванченко.
«Повернення в Нюрнберг» – документальна стрічка Володимира Дряпака про колишнього розвідника. Із 20 листопада 1945 по 1 жовтня 1946 року в німецькому місті Нюрнберзі тривав військовий трибунал над владною верхівкою гітлерівської Німеччини. Головним обвинувачем від СРСР був тодішній прокурор Радянської України Роман Руденко. Його особистим охоронцем був 20-річний Йосип Гофман, також родом з України. У наші дні колишній розвідник побував у знаменитому залі «600», де війну «посадили» на лаву підсудних. Він повернувся, аби застерегти – будьте пильні. Нюрнберзький набат повинен звучати в серцях людей.
У документальному фільмі «Крила свободи» розповідається про подвиг, що увійшов в історію світових воєн як один із найгероїчніших і найфантастичніших. А ще став вирішальним у житті не тільки кожного члена екіпажу, а й позначився на остаточному крахові Третього Рейху. Адже пілот Михайло Девятаєв повідомив радянським спецслужбам координати розміщених на острові Узедомі установок ФАУ. 8 лютого 1945 року десятеро радянських військовополонених, захопивши фашистський бомбардувальник, втекли із засекреченої німецької ракетної бази Пенемюнде на острові Узедомі у Балтійському морі. Серед сміливців був і уродженець Гадяцького району Полтавської області Михайло Олексійович Ємець.
Про щасливе кохання двох колишніх військових розповідається у передачі з циклу «Зустріч для вас». Вона була радисткою, він – артилеристом. Віталій і Тетяна Стекольникови познайомилися на війні, одружилися у перерві між боями. Їхнє кохання подолало всі фронтові жахіття і навіть смерть. Вони й нині разом.
«Повернення з багряного вирію» – документальний фільм із циклу «Ми — українці». Це розповідь про ветерана Великої Вітчизняної війни Григорія Плигача. Його доля драматична: він пройшов нелегкі дороги війни, і зустрічався із смертю віч-на-віч не лише в бою.
Пам’яті безневинно загиблих присвячено ще один документальний фільм Володимира Дряпака «Серце Меморіалу». Щороку жителі села Великі Липняги Семенівського району приходять 21 вересня до Меморіалу жертвам фашизму, аби схилити у скорботі голови. Здається, тут плачуть навіть гранітні плити, на яких викарбувані імена односельців, загиблих того чорного осіннього дня в 1943-му. Тоді в селі сталася страшна трагедія: гітлерівці цинічно і жорстоко розправилися із місцевим населенням, не залишивши в живих ні старих, ні малих.
