Національна рада у рамках проєкту «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство» 7 листопада провела публічне обговорення теми запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. На заході були представлені матеріали, що можуть лягти в основу майбутніх кодексів. Вони були напрацьовані за результатами консультацій з експертами і громадськими організаціями.
Під час зустрічі обговорювали пропозиції до критеріїв віднесення інформації до такої, що розпалює ненависть, ворожнечу і жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Також озвучували рекомендації для медіа, що допоможуть їм більш відповідально висвітлювати теми, пов’язані з життям ЛГБТІК-спільноти.
Голова Національної ради Ольга Герасим’юк наголосила, що порушена тема сьогодні є дуже важливою та актуальною. Аналіз Національної ради не дає можливості стверджувати, що у медіа наше суспільство зображено повністю рівно. І якщо на телебаченні і радіо ситуація трохи вирівнялася: від відвертої мови ворожнечі перейшли до більш нейтрального тону, то в інших медіа все ще є багато упереджень. Національна рада неодноразово звертала увагу медіа на неприпустимість поширення дискримінаційних, гомофобних висловлювань, повторення пропагандистських меседжів країни-агресора, адже вороги використовують будь-які спроби, щоб роз’єднати наше суспільство.
«Багато упереджень часто передаються через нерозуміння, незнання, консервативні погляди, тенденційне ставлення», – зауважила Ольга Герасим’юк. Особливе загострення нетерпимості, поспішні висновки, емоції, які зачіпають права і гідність людей, ширяться з шаленою швидкістю у соціальних мережах і таким чином збурюють усю громаду. – «Ми повинні утвердити цільне суспільство, де представлені усі. І ми говоримо про те, щоб це відображалося в медіа. І боротьба проти війни, насильства і ксенофобії – це те, що має об’єднувати всі демократичні країни», – додала вона.
Голова Національної ради акцентувала на тому, що зараз триває процес створення органів спільного регулювання. Вони згодом мають виробити критерії, за якими Національна рада буде оцінювати прояви дискримінації і нетолерантності, мову ворожнечі за різними ознаками. Водночас запобігання дискримінації та мові ворожнечі – лише один із напрямів створення кодексів органами спільного регулювання.
Цю проблематику озвучив і Микита Потураєв, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. За його словами, у коментарях у соцмережах поширюється дискримінація та мова ворожнечі, що дестабілізує суспільство.
«Поки світ думає, що робити з соціальними мережами, авторитетні видання не мають ставати філіалами розмноження мови ворожнечі та дискримінації за різними ознаками. Відповідальні медіа не повинні давати анонімним дописувачам, коментуючи, поширювати ненависть і розбрат серед українців. Нашим головним принципом має бути те, що ми захищаємо свободу кожної людини в нашій країні. Ми захищаємо свободу зібрання людей за своїми інтересами. Якщо ми збудуємо таке суспільство, то це буде міцне і стале суспільство, яке зможе відбити будь-який напад ворогів», – сказав він. Українське законодавство щодо дискримінації сьогодні наближається до європейського рівня.
Михайло Спасов, представник Уповноваженого з додержання рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів, розповів про те, що Офіс Омбудсмана також долучений до визначення всіх критеріїв ксенофобії за ознакою СОГІ (сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності). На переконання фахівця, медіа відіграють ключову роль у поширенні негативних стереотипів, на які далі спирається наше суспільство.
«Ми не можемо толерувати (нерівність – ред.) за будь-якою ознакою. Протидія мові ворожнечі та боротьба з мовою ненависті є ключовим аспектом, навколо якого можна буде побудувати не просто толерантне суспільство, а суспільство, яке займе своє місце у європейській спільноті. Робота, яку ми всі робимо, має на меті побудову європейського суспільства, в якому немає місця жодній дискримінації», – зазначив він.
Координаторка проєкту Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні» Юлія Мельничук розповіла про доробок Ради Європи щодо визначення феномену мови ворожнечі та боротьби з нею. Організація приділяє увагу саме забезпеченню свободи вираження поглядів і водночас недискримінації. Комітет міністрів Ради Європи минулого року ухвалив рекомендації щодо боротьби з мовою ворожнечі. Національна рада також долучилася до перекладу цього документа для подальшого розповсюдження. Рада Європи готова і далі співпрацювати в рамках своїх проєктів щодо боротьби з мовою ворожнечі та підтримки впровадження європейських стандартів стосовно протидії дискримінації прав національних меншин в Україні. «Маємо на меті виявлення прогалин у законодавстві та його долучення до європейських стандартів», – розповіла Юлія Мельничук.
Головний спеціаліст відділу контрольно-аналітичного управління Національної ради Дмитро Гаврилюк презентував пропозиції до критеріїв віднесення інформації до такої, що розпалює ненависть, ворожнечу, жорстокість до окремих осіб чи групи осіб за ознакою сексуальної орієнтації/ґендерної ідентичності та/або до такої, що підбурює до дискримінації чи утисків представників/представниць ЛГБТІК+ спільноти.
Він зазначив, що до розробки критеріїв долучилися 22 громадські організації. Під час обговорення було висловлено 270 пропозицій від 11 ЛГБТІК+ організацій. Напрацьовано 43 критерії. Метою напрацювання цих критеріїв є захист ЛГБТІК-спільноти від дискримінації і мови ворожнечі в медіа.
Голова медіарегулятора подякувала Раді Європи, представникам державних органів, громадських організацій та медіа, які доєдналися до зустрічі. Закликала всіх присутніх долучатися до розбудови толерантного суспільства, до обговорення і коментування пропозицій до критеріїв віднесення інформації до такої, що розпалює ненависть, ворожнечу, жорстокість до осіб чи групи осіб за окремими ознаками.
Учасники зустрічі зауважили, що в традиційних медіа – на радіо і телебаченні – нині фактично немає дискримінаційних і таких, що сіють ворожнечу, висловлювань. Однак ними рясніє інтернет. Це стосується не лише матеріалів, але найперше коментарів. Було наголошено на потребі навчати медіа: у ньому особливо зацікавлені регіональні і місцеві компанії.
Під час заходу обговорювали механізми впровадження відповідних критеріїв та алгоритм дій журналістів при висвітленні теми ЛГБТІК. Акцентували увагу на викликах в царині мовлення щодо позначення спільнот і на нормативному врегулюванні цього питання.
У дискусії також взяли участь:
- Ліна Кущ, членкиня Комісії з журналістської етики;
- Святослав Шеремет, координатор Національного ЛГБТІ-консорціуму;
- Тетяна Касян, виконавча директорка ГО «Точка опори ЮА»;
- Андрій Кравчук, експерт з адвокації правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ»;
- Ірина Славінська, виконавча продюсерка «Радіо Культура», голова редакційної ради Суспільного;
- Анастасія Гудима, керівниця Координаційного центру мовлення спільнот, членкиня редакційної ради Суспільного;
- Максим Потапович, менеджер з комунікації ГО «Українські ЛГБТ військові за рівні права».
Повне відео зустрічі можна переглянути тут.
