Закон України «Про медіа» став важливим кроком у процесі євроінтеграції та розвитку української медіагалузі попри складнощі, пов’язані з його впровадженням в умовах воєнного стану – один з головних висновків панельної дискусії Форуму «Що приніс галузі Закон «Про медіа».
Олександр Бурмагін, зокрема, підкреслив, що Закон значно допоміг Україні в інтеграції до ЄС, вирішивши низку давніх проблем і у суміжних з медіа сферах. Так, створення єдиного медійного регулятора для всіх видів медіа, регулювання онлайн-медіа, передбачення відповідальності за порушення правил висвітлення виборів та проведення агітації в медіа «закрили» 80% питань, пов’язаних з блоком «медіа у виборах» у переговорах Україна-ЄС.
«Спрощена реєстрація суб’єктів у сфері медіа була задумана для лібералізації доступу до ринку, але практика під час дії правового режиму воєного стану і повномасштабної війни показала певні виклики. Що робити, коли на реєстрацію приходить онлайн-медіа, у якого наявні проросійські наративи, заклики бойкотувати роботу ТЦК або поширюється відверта дезінформація? Потрібно знайти баланс між свободою слова та безпекою, щоб запобігти поширенню шкідливого контенту», – пояснив Бурмагін.
У цьому контексті він згадав про законопроєкт № 12111, який, крім багатьох важливих технічних змін, надає Національній раді повноваження на час війни аналізувати контент онлайн-медіа, які подали заяви на реєстрацію, і відмовляти в ній у разі порушення контентних безпекових обмежень, визначених Законом.
Катерина М’яснікова, виконавча директорка Національної асоціації медіа, зосередила увагу на викликах у роботі органів співрегулювання, зазначивши, що їхня ефективність залежить від залучення експертів і прозорості процесу. «Наразі триває набір фахівців для розробки нових кодексів, а робочі групи мають бути збалансованими, в т. ч. із забезпеченням визначеною Законом участю представників Національної ради», – додала вона.
Бурмагін підтримав тезу про важливість співрегулювання для впровадження нових підходів вирішення важливих питань медіаринку, зазначивши, що для успішного впровадження новел потрібні достатні ресурси та чіткий розподіл повноважень між державним, спів- та саморегулюванням.
«Медіаринок здебільшого повинен саморегулюватися. Державний регулятор мав би займатись стратегіями розвитку, розподілом обмеженого частотного ресурсу, заходами реагування на порушення.. А спільне регулювання – може стати місточком між першим і другим. Це еволюційний шлях до прозорого й незалежного медіапростору», – підкреслив він.
Учасники дискусії погодилися, що темпи імплементації Закону дещо уповільнюють складні умови повномасштабної війни, брак фінансування і необхідних фахових виконавців. Попри це Закон «Про медіа» відкрив нові можливості для розвитку медіасфери, запровадив нові види діалогу між регулятором, індустрією та громадським сектором, і має стати базою для ефективної системи регулювання, здатної забезпечити якісний медіаконтент в умовах війни та євроінтеграції.
