У періоди надзвичайних ситуацій, збройних конфліктів і криз цінність інформації дуже висока. Україна, що вже понад 10 років боронить себе від збройної агресії, добре бачить ризики, що постають в інформаційній сфері, особливо з використанням цифрових платформ. Проєкт «SHIELD: Strengthening Honesty, Integrity, and Ethics for Legitimate Discourse» зібрав групу експертів, які дослідили ситуацію в онлайн-просторі України і напрацювали рекомендації для цифрових гігантів. Їх презентація відбулася 12 березня за участі членів Національної ради Олександра Бурмагіна і Максима Онопрієнка, які були у групі розробників. Посібник пропонує практичні настанови щодо боротьби з дезінформацією, ненавистю в онлайн-просторі і покликаний покращити дотримання прав людини на глобальних майданчиках, таких як Meta, Google, TikTok та інших.
Онлайн-простір нині перебуває під загрозою, і значну роль у цьому відіграють цифрові платформи, зауважила координаторка проєктів ЮНЕСКО в Україні Тереза Корбахер. Рекомендації є інструкцією з належної обачності в галузі прав людини, що створена на основі досвіду України з урахуванням тематичних досліджень.
«Унікальний досвід України може допомогти покращити онлайн-дискурс не лише в Україні, а й у всьому світі», – поділилася вона.
Над Посібником з управління ризиками в контексті надзвичайних ситуацій, збройних конфліктів та криз працювало широке коло фахівців. В Україні була створена група національних експертів із 24 осіб, які представляють різні сфери медіа. Це – представники громадськості, регулятора, інститутів влади, медіабізнесу, активісти, правозахисники. Також були залучені міжнародні експерти, фахівці з кризових ситуацій та ризиків, представники соціальних мереж тощо.
В основу посібника лягло вивчення контекстуальної ситуації в Україні (case studies). Загалом він містить:
- матрицю ризиків на основі досвіду проживання збройного конфлікту в Україні;
- 10 ключових рекомендацій;
- кризовий протокол, що передбачає дії до настання надзвичайної ситуації, кризи чи збройного конфлікту, під час таких ситуацій та після їх завершення.
За словами технічної радниці IMS Нюнне Сторм Рефсінг, ці документи мають забезпечити реальні зміни на місцях.
«Посібник містить практичні рекомендації щодо пом’якшення ризиків, пов’язаних з дезінформацією та мовою ненависті на платформах соціальних мереж, вказівки щодо захисту прав людини і забезпечення свободи слова, особливу увагу приділено жінкам, меншинам і маргіналізованим групам».
Серед усіх можливих варіантів експерти обирали саме ті поради, які точно зможуть втілити соціальні платформи. «Це не складні речі для гігантів, і це посилить людей в умовах кризових ситуацій», – наголосив технічний експерт проєкту Павло Бєлоусов.
Він навів приклад, як формувалися самі рекомендації. Експерти відстежили, що зі сторінок у соціальних мережах зникли відео, фото, текстові свідчення військової агресії росії проти України. Так спрацював алгоритм цих компаній, що визначив подібний контент як чутливий і видалив його, внаслідок чого багато матеріалів були втрачені. Зважаючи на те, що в момент, коли відбувалися конкретні події, соціальні платформи могли стати єдиним джерелом збереження цієї цінної інформації, є потреба мати доступ до таких матеріалів. Тим паче, що вони можуть бути використані в судах. Тож експерти радять збільшити тривалість зберігання подібних матеріалів і надати доступ до них спеціалізованим структурам, які можуть працювати з ними – судам, правоохоронним органам. Також розробники посібника зауважили, що платформам варто не просто уникати чутливої інформації, а подумати, яку кращу роботу можуть провести компанії, аби дослідити справжній суспільний інтерес та цінність інформації.
Рекомендації надалі планується презентувати у рамках Європейської ради медіапослуг (EBMS) (замінила Групу європейських регуляторів аудіовізуальних медіапослуг ERGA через її трансформацію відповідно до нових європейських законів DSA, DMA, EMFA), ЮНЕСКО, серед зацікавлених міжнародних експертів у цій сфері, в розмові із соціальними платформами.
Зі свого боку Олександр Бурмагін запропонував розглянути варіант використання механізму, пов’язаного з Європейською Комісією та її установами, адже вони мають певні можливості поставити обговорювану проблематику перед платформами у більш імперативному вигляді. Досвід України наразі засвідчує, що норми м’якого права, прописані в Законі «Про медіа» щодо платформ, не працюють.
«Платформи не реагують на звернення, фактично відмовляються укладати будь-які меморандуми про співпрацю, вони просто ігнорують систему м’якого права», – зауважив член Національної ради.
Україні справді потрібно думати, як надалі імплементувати напрацьовані рекомендації. Наразі в нашій країні немає жодних політик і нормативного регулювання великих цифрових платформ. І вони самі також не мають жодних політик, пов’язаних зі збройною агресією, війною та збройними конфліктами. І це проблема глобального рівня.
«Ми як медійний регулятор будемо докладати всіх можливих зусиль для імплементації цього документа, готові використовувати власний статус, повноваження та комунікації і для просування цього продукту», – сказав Олександр Бурмагін.
Керівники проєкту повідомили, що посібник не є закритим, до нього можна подавати пропозиції, він буде також доопрацьовуватися з урахуванням контексту і викликів в Україні.
Ініціатива реалізована у співпраці й за підтримки International Media Support (IMS), «Інтерньюз-Україна», ЮНЕСКО та народу Японії.
Посібник з управління ризиками в контексті надзвичайних ситуацій, збройних конфліктів та криз (українською мовою).
GUIDE for risk management in the context of emergencies, armed conflict and crises (English version).
