Відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Україна взяла на себе зобов’язання наблизити власне медійне законодавство до Директиви (ЄС) 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги. Про це нагадала Рада Європи у своїй публікації.
Вона перелічила вимоги до медіаконтенту для неповнолітніх, що містяться у Директиві:
- Щоб забезпечити глядачам, включно з батьками й неповнолітніми, можливість зважено обирати контент для перегляду, провайдери медійних послуг повинні надавати достатню інформацію про контент, який може негативно впливати на фізичний, психічний чи моральний розвиток неповнолітніх. Це, наприклад, може здійснюватися через систему опису контенту, акустичне попередження, візуальний символ або іншим способом, що позначає характер контенту.
- Належні заходи із захисту неповнолітніх, що застосовуються до послуг телевізійного мовлення, також мають поширюватися і на аудіовізуальні медіапослуги за запитом. Це має підвищити рівень захисту. Мінімальний підхід до гармонізації дозволяє Державам-учасницям встановлювати вищий рівень захисту від контенту, який може зашкодити фізичному, психічному чи моральному розвитку неповнолітніх. До найшкідливішого контенту, який здатний зашкодити фізичному, психічному чи моральному розвитку неповнолітніх, але не є кримінальним правопорушенням, слід вживати найсуворіших заходів, такі як шифрування та дієвий батьківський контроль, проте Держави-учасниці можуть вживати і більш суворі заходи.
- Регламент (ЄС) No 2016/679 Європейського парламенту та Радиви знає, що діти заслуговують на особливий захист щодо обробки їхніх персональних даних. Встановлення провайдерами медіапослуг механізмів захисту дітей неминуче приводить до обробки персональних даних неповнолітніх. Зважаючи на те, що такі механізми спрямовані на захист дітей, персональні дані неповнолітніх, які обробляються з метою і в межах технічних заходів захисту, не мають використовуватися в комерційних цілях.
- Інформація поширюється в рамках Проєкту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», що має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку, а також роль суспільного мовлення як інструментів для досягнення консенсусу в українському суспільстві.
Захист дітей від шкідливої інформації у медіа є одним з пріоритетних напрямів роботи українського національного регулятора упродовж багатьох років. Національна рада ініціювала діалог із медіаринком і створила робочу групу щодо вироблення правил стосовно висвітлення окремих тем і залучення дітей до медіавиробництва. До такої співпраці індустрії і регулятора долучилися також громадськість, науковці, психологи. Учасники робочої групи розробили і підписали 4 саморегулівних актти, якими нині послуговуються у своїй роботі.
