Сьогодні, 27 січня, у день, коли війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц, Україна та світ вшановують пам’ять жертв Голокосту. У роки Другої світової війни жертвами нацистської політики, спрямованої на винищення народів та груп, стали 6 мільйонів євреїв та представників інших національностей.
Голокост – одна з найбільших трагедій в історії людства. Були знищені цілі покоління, діти, матері, батьки. Були вбиті люди, а разом із ними надії, мрії, культура. Кожна втрата — це окрема історія, майбутнє поколінь, яке обірвав нацистський режим.
Україна є однією з країн, де Голокост мав особливо важкі наслідки. Тут діяло безліч гетто й таборів смерті. За різними оцінками, на нашій території загинули близько 1,5 мільйона євреїв.
Найвідоміше місце пам’яті в Україні – Бабин Яр у Києві, де в 1941 році було вбито десятки тисяч євреїв, а також ромів, радянських військовополонених, активістів ОУН (Організації українських націоналістів), серед яких і відому українську поетесу й публіцистку Олену Телігу разом з чоловіком Михайлом Телігою. Це місце стало символом масових розстрілів та злочинів, скоєних під час нацистської окупації.
Ініціативу щодо щорічного вшанування пам’яті жертв Голокосту запровадила Генеральна Асамблея ООН у 2005 році. Серед шести ініціаторів – Україна. На державному рівні Україна почала вшановувати жертв трагедії з 2012 року. «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження», – йдеться у Резолюції Генасамблеї ООН від 2005 року, якою запроваджено пам’ятну дату.
Від початку повномасштабного вторгнення росія неодноразово атакувала ключові місця пам’яті про Голокост в Україні. 1 березня 2022 року об’єктом ракетного удару російських загарбників став Бабин Яр у Києві, що є символом Голокосту в Східній Європі.
У 2022 році російські снаряди також влучили у центральний монумент меморіалу Дробицький Яр у Харкові, відоме місце масових розстрілів цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними оцінками, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. Крім цього, внаслідок вторгнення Росії зазнали руйнувань й інші пам’ятні знаки і меморіали загиблим євреям, а також єврейські цвинтарі по всій Україні.
Фашизм нині відродився у росії з найганебнішими і найогиднішими постулатами. Це він вторгся на нашу землю, не приховуючи своїх намірів – денацифікація і винищення нації. Жорстокі окупанти ось уже три роки доводять, що вони звироднілі нащадки гітлеризму і творці нового голокосту вже українського народу.
27 січня є нагадуванням для людства, що усі тирани рано чи пізно будуть зупинені та покарані. Усе, що приносить ненависті та смерть – не встоїть. Важливо не лише пам’ятати про ці події та тисячі закатованих людей, ненароджених дітей і нереалізованих мрій, а й передавати це пам’ятання наступним поколінням для розуміння історії та запобігання повторів у майбутньому.
