Як великі цифрові платформи дотримуються у своїх системах управління прав людини, стало темою окремої сесії під час Міжнародної конференції з управління цифровими платформами «Побудова глобального форуму мереж», що триває у Хорватії. Разом з медіарегуляторами інших країн із представниками ІТ-гігантів зустрілися і члени Національної ради Олександр Бурмагін та Максим Онопрієнко.
Зустріч із представниками платформ була дуже очікуваною і бажаною особливо для країн, які не є членами Європейського Союзу і на яких поки не поширюється європейський Закон про цифрові медіапослуги (DSA). Усі регулятори прагнуть комунікувати з платформами, однак налагодити таку співпрацю не так легко.
Під час зустрічі обговорили питання дотримання платформами DSA і їх комунікації з регуляторами та окремими неурядовими організаціями.
У своєму слові Лукаш Габлер, менеджер із публічної політики та зв’язків з урядом, TikTok, повідомив, що зусилля компанії останнім часом зосереджені на питаннях прозорості, у тому числі в контексті вимог законодавств окремих країн або DSA.
Габріель Гіймен, менеджерка з прав людини, вираження і стандартів Meta, звернула увагу на величезний обсяг контенту, який щохвилини створюється і поширюється на платформі по всьому світу. І на тому, що його моніторинг навряд чи можливий без машинної обробки.
Про проблематику співвідношення глобального та окремого говорив Міріам Естрін, менеджер із політики, доступу до інформації Google. Він наголосив, що компанія має багато розроблених політик, які стосуються також і сфери прав людини.
На питання із залу щодо масштабування вимог DSA на увесь світ представники платформ відповіли, що вони уже створюють відповідні підрозділи для виконання вимог акта ЄС і будуть його виконувати.
Отже, перед країнами, які є кандидатами на членство у ЄС, наразі стоїть виклик щодо імплементації DSA, адже вони поки не мають інструментарію Європейської Комісії.
Низка запитань були присвячені взаємодії і комунікації платформ з іншими зацікавленими сторонами. Звучали успішні приклади, але водночас і застереження, що часто компанії є закритими і не реагують на ті чи інші локальні або регіональні виклики. Члени Національної ради, зокрема, акцентували на потребі спеціальних експертиз та окремих правил для країн-кандидатів, які наразі не можуть імплементувати DSA. Особливо це важливо з огляду на те, що Україна зараз живе в умовах війни, і російська пропаганда, дезінформація, фейки масово ширяться через платформи.
Члени Національної ради висловили думку про те, що в умовах війни треба виходити за межі стандартних політик і більш оперативно реагувати на розповсюдження дезінформації, фейків, інформаційно-психологічних операцій. Налагодження ж комунікації з платформами Telegram і TikTok взагалі дуже складна тема, а вони наразі лідирують за кількістю поширення російських ІПСО.
Загалом представники цифрових платформ обмежувались загальними формулюваннями й зосереджувалися на розроблених та вже наявних правилах і політиках. Про конкретні практичні інструменти, на жаль, не йшлося.
Тому представники регуляторів наголосили на необхідності імплементації спеціальних регуляторних актів на рівні законодавства країн задля ефективного діалогу та співпраці. Окрім того, обидві сторони зацікавлені в об’єднанні зусиль та розглянули позитивні практики, коли до протидії дезінформації долучаються фактчекери, експерти громадянського суспільства й урядові організації.
