З одного боку, потрібно захистити службову інформацію, з іншого, – продовжувати контролювати медійний простір, який охоплює і Телеграм також.
Про небезпеку Телеграму Національна рада почала говорити понад рік тому. Нарешті до нашої позиції доєдналися інші державні органи, що опікуються безпековими питаннями. Вирішальним стало рішення Національного координаційного центру кібербезпеки при РНБО щодо обмеження використання Телеграму у державних органах, військових формуваннях та на об’єктах критичної інфраструктури.
У Національній раді існує заборона використання Телеграму на службових пристроях. Але головне завдання – захистити не стільки співробітників, які за службовими обов’язками детально поінформовані про вади Телеграму, скільки службову інформацію. Тому існує правило – на пристроях, де створюється, обробляється і зберігається службова інформація, Телеграму бути не може як у вигляді застосунку, так і у вебверсії. Так само на приватних пристроях співробітників, але тут є вибір: якщо цей пристрій використовується у службових цілях, треба видалити Телеграм – або видалити службові файли і службові акаунти з поштових застосунків, бо такі застосунки зберігають інформацію і файли локально.
Проте як медіарегулятор ми маємо аналізувати діяльність медіа в Телеграмі, тому в нас створюється окремий сегмент мережі, який за допомогою сучасних апаратних та програмних засобів буде відокремлений від внутрішньої мережі Національної ради, але підключений до зовнішнього інтернет-простору. Наша мережева інфраструктура вже зараз дозволяє заблокувати кожну з десятків тисяч IP-адрес, що використовує ця соцмережа, тож інформація, що є в Національній раді, є надійно захищеною.
Ми сподіваємося, що поточний стан протидії ризикам, що пов’язані з використанням цієї соцмережі державними органами, є проміжним, і невдовзі Телеграм буде повністю заблокований в Україні, як свого часу було заблоковано «Одноклассники», «ВКонтакте» та всі сервіси компаній ЯНДЕКС та Мейл.ру.
