6 квітня перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк, відповідальний секретар Олександр Ільяшенко, члени Національної ради Валентин Коваль та Сергій Костинський зустрілися із Комісаром Ради Європи з прав людини Нілсом Муйжніексом, радником Офісу Комісара Оленою Пецун і керівником Офісу Ради Європи в Україні Мортеном Енбергом. Регуляторний орган поінформував представників європейської сторони про ситуацію із розбудовою НСТУ, процедуру ухвалення рішень щодо захисту інформаційного простору держави, а також факти порушення прав людини на окупованих територіях у контексті свободи медіа та свободи висловлювань.
Створення повноцінного суспільного мовника в країні є вкрай важливим, оскільки у час, коли держава переживає військову та інформаційну агресію, саме суспільне мовлення має відігравати важливу просвітницьку роль для громадян, висловив свою думку Нілс Муйжніекс. Тому інформація про тиск на одного із членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії дуже непокоїть міжнародну спільноту.
Національна рада активно стежить за усіма процесами, що пов’язані із розбудовою суспільного мовлення, запевнила Ольга Герасим’юк, і сподівається, що питання сьогоднішнього порядку денного – обрання голови правління Наглядової ради НСТУ – матиме вдалий результат і не відкине реформу ще на певний час. Регуляторний орган розглянув заяву про зміну кандидата від однієї із фракцій політичних партій і через те, що не отримав чіткої юридичної відповіді про причини такої зміни, залишив питання без розгляду.
Комісара Ради Європи з прав людини також поінформували про те, як розбудовуються мережі теле- і радіоканалів Національної суспільної телерадіокомпанії. Так, зусиллями Національної ради за останні два роки вдалося створити повноцінну FM-мережу першої програми Українського радіо. Телеканал «Культура» отримав загальнонаціональну ліцензію на цифрове мовлення в мультиплексі МХ-5. Нещодавно було переоформлено ліцензії НСТУ на радіомовлення. За результатами такої оптимізації (із 86 ліцензій залишилося 3) сформовано невеликі мережі – 13 і 8 частот – ще й для другого і третього каналів Українського радіо – «Радіо Промінь» і «Культура», які планується розвивати й надалі. Наступного місяця ця робота має бути завершена переоформленням та об’єднанням телевізійних ліцензій суспільного мовника.
Під час зустрічі також порушувалося питання обмеження трансляції на території України російських іноземних програм. Європейського високопосадовця було поінформовано про процедуру ухвалення регуляторним органом таких рішень і наголошено, що Національна рада діє виключно в рамках вітчизняного і європейського законодавства.
Окремо розглядалося питання порушення прав громадян на окупованих територіях. Нині там українські громадяни позбавлені права вільного доступу до інформації та отримання достовірних даних із різних джерел. Таким чином, порушено право місцевого населення щодо легального доступу до українських телеканалів і радіостанцій, наголосили під час зустрічі члени Національної ради. Регуляторний орган підготував звіт про порушення цих прав і незаконно використовувані радіочастотні присвоєння, зауважив Сергій Костинський. Зокрема, він навів дані про те, що внаслідок захоплення радіостанцій військовими угрупуваннями і трансляції програм Російської Федерації й так званих «народних республік» у Донецькій області позбавлені права здійснювати мовлення 23 телерадіокомпанії ефірного телевізійного мовлення і 28 телерадіокомпаній цифрового телевізійного мовлення.
На території Луганської області – це 24 телерадіоорганізації з використанням 61 телеканалу ефірного аналогового телебачення та 12 телеканалів цифрового наземного телевізійного мовлення.
В Автономній Республіці Крим та м. Севастополі позбавлені права мовити 31 телерадіокомпанія ефірного аналогового телебачення і 28 телерадіокомпаній цифрового наземного телевізійного мовлення.
Усі зазначені радіочастотні присвоєння були зареєстровані за Україною в Міжнародному союзі електрозв’язку після міжнародної координації, в тому числі й з Російською Федерацією.
Цей звіт Національної ради незабаром буде оприлюднений, а також переданий міжнародним організаціям, і в тому числі Комісару Ради Європи з прав людини.
Пан Нілс Муйжніекс висловив вдячність за надані роз’яснення, які будуть корисними йому при підготовці подальшого звіту щодо стану із правами людини у Криму. Зі свого боку члени Національної ради запевнили, що відкриті до комунікації і готові надавати усю необхідну інформацію.
