27 січня у стінах Мистецького арсеналу відбулася конференція «Пам’ять як стійкість: збереження єврейської документальної спадщини в Україні», присвячена Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту. Захід організований ЮНЕСКО, Європейським Союзом і Державною архівною службою України. У конференції взяли участь голова Національної ради Ольга Герасим’юк, представники українських державних інституцій, міжнародних організацій, архівної спільноти, а також члени українського комітету програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу».
Учасники конференції, яка складалася з двох панельних дискусій, обговорили стан цифровізації архівних фондів, необхідність розширення видимості документальної спадщини для суспільства, міжнародне партнерство та розвиток державної політики пам’яті в умовах війни. Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов розповів, що в умовах повномасштабної війни служба прискорила оцифрування фондів періоду Другої світової війни, Голокосту та відкрила їх для міжнародних партнерів. Він наголосив, що відкритість архівів є важливим інструментом протидії дезінформації та маніпуляціям історією. За його словами, сприйняття й осмислення, зокрема політичних подій, відбувається різними способами: «Прийняття людьми і розуміння особливо політичних подій відбувається двома шляхами – або через серце, або через голову».
На заході йшлося і про практичні аспекти роботи з архівами, технічні стандарти цифрового копіювання, юридичні механізми доступу до фондів та інтеграції українських архівів у міжнародний простір. Про специфіку цифровізації українських архівних документів розповів Олександр Лашко, заступник голови Державної архівної служби. Він зауважив, що особлива цінність цифровізації полягає в можливості повторного використання документів та їх вільного розповсюдження, що розширює доступ до архівної спадщини.
Оцифрування документальної спадщини дало змогу збільшити кількість відвідувачів бібліотеки, поділилася генеральна директорка Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова. Зараз сайт бібліотеки налічує понад 1,5 млн відвідувачів, які працюють саме з електронними копіями документів.
Як зауважила перша заступниця голови Державної архівної служби, очільниця українського комітету програми «Пам’ять світу» Тетяна Шевченко, наразі наріжна мета комітету – створити національний реєстр пам’яток. Його члени ідентифікують важливі документальні колекції, готують їх до внесення в національний реєстр і допомагають з оформленням подань до всесвітнього реєстру ЮНЕСКО. Також працюють над популяризацією документальної спадщини як складової історичної пам’яті. На сьогодні до національного реєстру «Пам’ять світу» вже внесені досьє щодо Бабиного Яру і єврейського фольклору. Після оцифрування документів, пов’язаних із життям єврейських громад, комітет розгляне можливості включення цієї спадщини до офіційного реєстру.
Для учасників конференції також було організовано екскурсію виставкою «Голоси, що вижили: єврейська пам’ять і стійкість в Україні», на якій представлено оригінали документів про життя єврейських громад в Україні та їх оцифровані копії.
Захід відбувся в межах проєкту ЮНЕСКО «Збереження єврейської документальної спадщини в Україні, вшанування колективної пам’яті, підвищення рівня обізнаності і доступу до архівів, а також сприяння міжкультурному діалогу», що фінансується Європейським Союзом. Серед учасників – директор департаменту цифрової інклюзії, політик і цифрової трансформації ЮНЕСКО Гільєрме Канела, голова представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бердескі, керівник відділу Європейської інтеграції, врядування та верховенства права громадського суспільства Представництва Європейського Союзу в Україні Асьєр Сантіллан, заступниця міністра культури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар, керівник відділу європейської інтеграції, голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.
