Кількість убитих 2025 року журналістів зросла, свідчать дані Репортерів без кордонів (RWB). В Україні при виконанні своїх службових завдань минулого року загинули 3 медійники, ще 23 полягли, захищаючи Україну на фронті або внаслідок російської атаки дронами. Війни і дії організованої злочинності стали основними причинами журналістських смертей.
Роком раніше, у 2024-му, за даними організації, у світі загинуло 57 журналістів.
Воєнні дії тривають у Газі, Україні та Судані. 43% журналістів, убитих за останні 12 місяців, за інформацією RWB, загинули в Газі.
У Мексиці загинули 9 журналістів від рук організованої злочинності. Тривожна тенденція поширюється і на інші країни Латинської Америки: загалом на американський континент припадає 24% вбитих у світі журналістів.
Найчастіше гинуть національні журналісти. Лише двоє іноземних журналістів були вбиті за межами своєї країни – французький фоторепортер Антоні Лаллікан загинув від удару російського дрона в Україні, а сальвадорський журналіст Хав’єр Геркулес був убитий у Гондурасі, де він жив понад десять років. Усі інші були вбиті, висвітлюючи події у своїх країнах.
В Україні, за даними Інституту масової інформації, у 2025 році загинуло 26 медійників. Троє з них – при виконання своїх службових обов’язків. Це – Антоні Лаллікан, а також воєнна кореспондентка і оператор телеканалу іномовлення «Freedom» Альона Грамова (Губанова) і Євген Кармазін.
Тібо Бруттен, генеральний директор Репортерів без кордонів, наголошує, що вбивства трапляються не випадково, журналістів переслідують через їхню роботу.
«Ось до чого призводить безкарність за ці злочини: провал міжнародних організацій, які більше не здатні забезпечити право журналістів на захист у збройних конфліктах, є наслідком глобального занепаду мужності урядів, які повинні впроваджувати захисну державну політику», – прокоментував він.
Щонайменше 53 українських та іноземних журналістів були поранені під час репортажів.
Журналісти також зазнають інших зловживань. У всьому світі під вартою утримують 503 журналісти – 121 в Китаї, 48 – у росії і 47 – у М’янмі. рф утримує в ув’язненні найбільшу кількість іноземних журналістів – 26 українців. Водночас у 2025 році з полону вдалося звільнити трьох українських репортерів – Владислава Єсипенка, Дмитра Хилюка і Марка Каліуша.
Крім того, Сирія стала країною, де найбільша кількість безвісти зниклих журналістів – понад чверть від загальної світової кількості. Вони були заарештовані за режиму Башара аль-Асада і після його падіння їхня доля залишається невідомою.
Нагадаємо, питання захисту журналістів є основним у роботі Національного комітету зі співпраці з Міжнародною програмою ЮНЕСКО з розвитку комунікацій (IPDC), який очолює голова Національної ради Ольга Герасим’юк. Цього року комітет у своїй діяльності зосередиться на захисті журналістів в умовах збройних конфліктів та інших надзвичайних ситуацій. Він приділить значну увагу питанню перебування в російському полоні українських журналістів і кримськотатарських медійників.
Ознайомитися зі звітом репортерів без кордонів можна за посиланням.
