Голова Національної ради Ольга Герасим’юк у рамках пленарної сесії Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства (CDMSI) долучилася до Тижня боротьби з мовою ворожнечі, який проходить 17 – 20 червня 2024 року в Страсбурзі під егідою Ради Європи. Цей захід об’єднав представників із різних країн, що обговорили нові підходи до боротьби з мовою ворожнечі та обмінялися кращими практиками.
Темою заходу було «Виступай за права людини, протидій мові ворожнечі».
Спільні зусилля допоможуть створити комплексний підхід до запобігання та протидії мові ворожнечі в країнах-членах Ради Європи.
Понад 60 учасників з різних країн – представників громадських організацій, державних органів, академічних кіл, ІТ-індустрії, медіа та місцевого самоврядування – обговорювали методи протидії чуткам, використання штучного інтелекту для виявлення мови ненависті в коментарях і просвітницьку роботу з прав людини, зокрема в школах, співпрацю з місцевими громадами та подолання мікрорасизму.
Це питання постійно в полі зору і Національної ради. Разом з експертною спільнотою український медіарегулятор розробляє підходи й рекомендації щодо запобігання мові ворожнечі та дискримінації в медіа. Закон України «Про медіа» містить чіткі норми про неприпустимість у медіа мови ворожнечі та дискримінації і встановлює відповідальність за можливі їх прояви.
Створення органів співрегулювання є однією з новел нового медійного законодавства, що покликана напрацювати правила щодо питань, не деталізованих у законодавстві. Регулятор і медіа разом визначатимуть норми й положення, у тому числі критерії щодо контентних обмежень, які надалі будуть використовуватися як учасниками ринку, так і самим регулятором.
Готуючись до цього, Національна рада провела серію зустрічей із представниками громадського сектору та експертної спільноти – державних органів і інституцій, національних меншин і релігійних громад, громадських організацій, що зосереджують свою діяльність на допомозі різним групам суспільства. На них розглядалися такі теми, як антисемітизм, ромофобія, ісламофобія, упередження до кримськотатарського народу, дискримінація за релігійною належністю, ознаками інвалідності, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.
Під час зустрічей обговорювали видимість різних груп в медіа, їх взаємодію, поширені стереотипи. Шукали способи безбар’єрного спілкування. Напрацьовували підходи до змісту інформації, яка може ображати почуття людей або груп, розпалювати чи пропагувати ворожнечу і ненависть.
Визначені критерії для класифікації інформації про різні форми ксенофобії та стигматизації в медіа стануть підґрунтям для подальшої роботи разом з органами співрегулювання над кодексами мовлення та інформації. Громадськість висловила готовність допомагати регулятору в подальшому процесі роботи над цими матеріалами.
Щоби поділитися з індустрією напрацюваннями і висновками, до яких прийшли спільно представники громадського сектору і медіарегулятор, Національна рада з просвітницькою метою започаткувала проєкт «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство». Він передбачає діалог між регулятором, медіа і громадянським суспільством задля утвердження рівності, толерантності, плюралізму та відповідальності.
У рамках проєкту упродовж вересня 2023 року – травня 2024 року було проведено 6 публічних обговорень у форматі круглих столів щодо запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації до людей з інвалідністю, ветеранів та учасників бойових дій, осіб за етнічною, національною та релігійною ознаками, ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, захисту дітей у медіа. До заходів долучилися представники загальнонаціональних, регіональних і місцевих медіа, у середньому близько 80 осіб на кожному заході.
Досвід, який регулятор отримає у процесі цієї діяльності, може бути корисним і для колег у багатьох країнах, тим паче, що співрегулювання є цілком новим явищем для медіасектору Європи і світу. Національна рада відкрита до співпраці і ділитиметься своїми здобутками на міжнародних майданчиках.
Довідково: Тиждень організовано Департаментом з питань боротьби з дискримінацією в рамках спільного проєкту ЄС та Ради Європи «Розбудова потенціалу громадянського суспільства для боротьби з мовою ненависті в Інтернеті» та за підтримки головування Литви в Комітеті міністрів Ради Європи.
