Україна на своєму шляху до членства в ЄС зобов’язана імплементувати низку актів, які стосуються регулювання цифрового простору. ГО «Лабораторія цифрової безпеки» проаналізувала, як європейські країни розбудовували інституційну інфраструктуру для втілення цієї реформи. 18 лютого відбулася публічна дискусія про шляхи впровадження таких змін в Україні. У ній взяли участь представники державних органів, які можуть бути залученими до впровадження вимог ЄС, і юристи-експерти. Національну раду представляли перший заступник голови Валентин Коваль і члени медіарегулятора Олександр Бурмагін та Максим Онопрієнко.
Цифролаба вивчала, як працюють регулятори 27 країн-членів ЄС і трьох країн Європейської економічної зони – Ісландії, Норвегії та Ліхтенштейну. На основі аналізу запропоновано три можливі моделі для України і визначено їх плюси та мінуси.
Загалом майбутній регулятор чи регулятори (якщо завдання будуть розподілені між різними органами) мають покривати такі сфери: захист персональних даних, цифрові послуги (у т.ч. регулювання цифрових платформ) і штучний інтелект.
Тетяна Авдєєва, старша юристка Цифролаби, назвала виклики, які нині є актуальними для України:
- Брак механізмів правозастосування у сфері персональних даних – слабкі інституційні спроможності, немає культури поваги до ПД тощо.
- Не створене рамкове регулювання ШІ.
- Загальний брак експертизи у технологічних сферах, в тому числі і пріоритизація інновацій перед захистом прав людини.
Учасники дискусії відзначили, що впровадження нових реформ у цифровій сфері потребуватиме значної кількості фахівців для формування команд і виконання майбутніх функцій регуляторів. Оскільки наразі таких експертів недостатньо навіть у Європейській Комісії, потрібно працювати над тим, щоби нарощувати фахові спроможності працівників.
Ще одним викликом є стабільне фінансування майбутніх регуляторів. Без розширення штату, сучасних інформаційно-комунікаційних систем, у тому числі з використанням ШІ, для виконання значного обсягу нових функцій реформа залишиться номінальною.
Старший юрист Цифролаби Максим Дворовий презентував рекомендації для втілення масштабної цифрової реформи в Україні.
Національна рада має свіжий досвід впровадження медійної реформи. Але з огляду на зростання обсягу повноважень і значне розширення кола суб’єктів, з якими працює регулятор, для ролі головного координатора імплементації DSA і DMA поки що потрібні додаткові ресурси та узгоджені підходи, повідомив Олександр Бурмагін.
Медіазаконодавство постійно розвивається, крім того, зараз у Європі розпочався процес перегляду Директиви про аудіовізуальні медіапослуги. Її впровадження є безпосереднім обов’язком Національної ради. Водночас орган готовий бути залученим і взяти на себе певну частину дизайну нових реформ у цифровій сфері.
Олександр Бурмагін також зауважив, що розмови про формат створення цифрового регулятора тривають уже не перший рік і потребують переходу на новий рівень. Адже невирішеність цього питання породжує подальші виклики, які пов’язані в тому числі і з іноземними інформаційними маніпуляціями (ФІМІ).
«Якщо не буде еволюційного ґрунтовного, пропрацьованого рішення згідно з європейськими стандартами, буде якесь революційне рішення на рівні парламенту. І без уповноваженого державного органу в Україні, який би займався питаннями платформ, ефективно побудувати цю рамку щодо ФІМІ теж буде достатньо складно».
Стати координатором цифрових послуг готова НКЕК, повідомив член комісії Андрій Семенченко. Головною умовою при цьому має стати ресурсне забезпечення процесу реформування.
Обговорюючи можливу інституційну модель регулювання цифрових змін в Україні, учасники зустрічі зійшлися на думці, що не варто передавати усі повноваження єдиному органу. Функції найкраще розподілити між уже наявними органами і забезпечити їх належними ресурсами. Для налагодження координації усі необхідні процедури взаємодії слід прописати в законодавстві, наголосила позаштатна радниця Комітету ВРУ з питань безпеки, оборони і розвідки Лілія Олексюк. Вона також зауважила, що Україні не варто намагатися перенести усі елементи європейських реформ, достатньо виконати ту частину, яка стосується національного рівня.
Крім того, експертка звернула увагу, що фундаментом усіх реформ в ЄС є захист персональних даних. Тому ця сфера має бути забезпечена найперше і стати підґрунтям для нашарування інших змін.
Для того, щоб фінансово забезпечити реформи на практиці, під час розробки законодавчих актів важливо врахувати часові рамки формування державного бюджету, зауважив Валентин Коваль.
Наступними кроками після цієї дискусії має стати визначення формату, за яким відбуватиметься регулювання цифрового ринку в Україні, проведення аудиту спроможності державних органів виконувати ті чи інші повноваження, робота над відповідним законодавством і пошук ресурсів для забезпечення реформи.
