Про те, як країни-кандидати на членство у Європейському Союзі оцінюють можливість імплементації європейського Закону про цифрові послуги (DSA) у свої законодавства, говорили 17 червня під час заходу на тему «Інтеграція медіа та інформаційної грамотності в управління цифровими платформами». Досвідом від України щодо регуляції цифрових платформ і упровадження DSA поділився член Національної ради Олександр Бурмагін.
Захід, що його організувала Лабораторія цифрової безпеки спільно з International Media Support , відбувся у рамках міжнародної конференції з управління цифровими платформами «Побудова мережі мереж», що триває у м. Дубровніку, Хорватія. У ньому також взяли участь Максим Дворовий, Лабораторія цифрової безпеки, та представники Молдови Крістіна Дурнеа, організації International Media Support Гоар Ходжаян і організації Access Now Елішка Піркова.
Нове медійне законодавство визначило три варіанти дій для українського медіарегулятора в контексті регулювання платформ. Це – можливість укладати з платформами меморандуми про співпрацю – загальні або стосовно окремих тем; звернення до провайдерів платформ у разі порушень обмежень до змісту інформації, передбачених національним законодавством; можливість власникам акаунтів на платформах добровільно зареєструватися як онлайн-медіа.
Повноцінно наразі запрацювала лише третя складова. Щодо інших двох – або немає контакту, або платформи зауважують, що їхніх загальних правил щодо політики безпеки є достатньо, і вони діють однаково для усіх країн.
Однак такий підхід, зауважив Олександр Бурмагін, створює проблеми, оскільки не враховує контекст повномасштабної війни. За фото захисника з автоматом можливий бан. Велика кількість волонтерських ініціатив щодо зборів коштів для війська – бан або пониження видимості. Менш видимими стають багато українських медіа в ютубі, тому що містять велику кількість матеріалів про насильство. Крім того, маємо скоординовані атаки росіян або їх спецслужб на популярні українські сторінки.
«Величезна кількість питань, які платформи воліють не помічати і діяти «загально». Єдиний трек, де, за нашою інформацією, відбувається непогана комунікація з Метою, Гуглом (інші теж – ні) і напрацьовується механізми, – це факт-чекінг і протидія російській дезінформації», – зауважив він.
На думку Олександра Бурмагіна, кількість цих проблемних питань без політик, що стосуються війни, лише зростатиме. І прогнозовано звучатиме запит від суспільства зробити регулювання більш жорстким – аж до повного блокування платформи-порушника на території України. Звичайно, це не найкращий спосіб регулювання, але в умовах відсутності комунікації з боку платформ або ігнорування регіональних викликів він може виявитися єдиним. Уже зараз в Україні активно звучать заклики заблокувати або жорстко регулювати телеграм. З’явилася й ініціатива щодо блокування тік-току, оскільки він є точкою входу в українське інформаційне поле для російської пропаганди.
Імплементацією DSA в українське законодавство займається Міністерство цифрової трансформації. У процесі вивчення цієї теми постала низка питань, які впливають на можливість такої імплементації. Зокрема, ідеться про обмеженість ресурсів країни, що воює, і неможливість зробити норми імперативними через брак інструментів Європейського Союзу та Європейської комісії. Відтак вони можуть стати просто декларативними, і їх ігноруватимуть великі платформи.
«Впевнений, що за імплементацією DSA дуже уважно спостерігають у світі, не тільки європейські країни. Тому успішна імплементація DSA є дуже важливою, оскільки це перший крок і розвиток саме того треку, який дозволить розробити і впровадити глобальні та ефективні механізми регулювання діяльності платформ», – сказав Олександр Бурмагін.
Глобальні платформи потребують глобальних механізмів. Адже це не лише питання бізнесу. «Це – створення і поширення інформації, це права людини, це персональні дані, це захист від інтервенцій важливих суспільних процесів у кожній окремій країні і глобально».
