Федеральне управління зв’язку Швейцарської Конфедерації (OFCOM) представило результати кількох досліджень, де вивчалася роль цифрових платформ у поширенні неправдивої інформації. Із отриманих результатів стало зрозуміло, чому неправдивої інформації так багато у соціальних мережах і її часто поширюють свідомо. Також під час досліджень було з’ясовано, чи здатні громадяни країни розрізняти дезінформацію та вплив, який вона має у різній часовій перспективі.
Цифрові платформи, наприклад YouTube, Instagram чи TikTok, забезпечують доступ до інформації, сприяють обміну ідеями та думками і надають користувачам можливість спілкуватися з іншими людьми. Водночас вони породжують виклики стосовно поширення дезінформації, про що OFCOM писав ще у своєму звіті «Посередники і комунікаційні платформи» у листопаді 2021 року. З одного боку, поглиблюють потік неправдивої або оманливої інформації самі користувачі цифрових платформ, які сильніше реагують на емоційно забарвлений або поляризований контент. З іншого боку, вирішальне значення мають і алгоритми таких пошукових систем як Google, оскільки вони визначають, яка інформація з’являється у верхній частині списку, а тому має кращу видимість і отримує більше кліків.
Зважаючи на таку ситуацію, OFCOM у своїх нових дослідженнях приділив увагу таким питанням:
- наскільки помітною є дезінформація на цифрових платформах;
- наскільки добре користувачі здатні розпізнавати дезінформацію;
- який вплив дезінформація має на формування громадської думки з певної теми, а також на інші більш довгострокові фактори, такі як довіра до інституцій і політичного процесу.
Зв’язок між пошуковими термінами і дезінформацією
Коли люди стикаються з новими й неочікуваними подіями чи явищами, пошукові системи відіграють важливу роль. Яскравим прикладом цього є пандемія коронавірусу. Дослідження, проведене за підтримки OFCOM, вивчало, які джерела і контент алгоритм Google робить особливо помітними. З’ясувалося, що залежно від використаних ключових слів результати пошуку відображають або інформаційні джерела, або ж посилаються на вміст, який у кращому випадку подає дезінформацію, не врівноважуючи її, або в гіршому – активно її транслює.
Наскільки добре швейцарці розпізнають дезінформацію?
Зважаючи на те, що використання певних ключових слів при пошуку в інтернеті сильно впливає на його результати, вкрай значущим є питання цифрових навичок у людей. Інше дослідження Федерального управління зв’язку показало, що населення Швейцарії не має високого рівня медіанавичок. Середній їх показник, за результатами комплексного тесту на різні аспекти медіаграмотності, становив менше ніж третину загальної кількості балів – лише 5,9 бала із 19 можливих.
Наприклад, респонденти повинні були класифікувати різні новинні повідомлення відповідно до їхньої політичної та соціальної значущості для Швейцарії. Вони також повинні були оцінити, чи новина була подана як інформація, реклама, думка чи дезінформація. Багато з опитаних часто не могли розпізнати дезінформацію. І, як показало інше дослідження, навіть у тих випадках, коли вони правильно її ідентифікували, це не заважало людям пересилати неправдиві новини і у такий спосіб сприяти їх ширшому розповсюдженню.
Короткострокові і довгострокові наслідки
Враховуючи, що алгоритми сприяють видимості як інформації, так і дезінформації, а також те, що користувачі мають труднощі з їх розрізненням, ще одне дослідження фокусувалося на наслідках дезінформації. Зокрема, воно описало короткострокові ефекти впливу. Неправдиві або оманливі повідомлення можуть впливати на індивідуальну поведінку, наприклад, бажання вакцинуватися чи намір голосувати. Це призводить до того, що їм з більшою імовірністю повірять при наступних контактах. З іншого боку, якщо люди почуваються занепокоєними дезінформацію, їх довіра до інформаційного контенту, особливо на цифрових платформах, знижується.
Середньострокові й довгострокові наслідки, які є особливо важливими в контексті виборів і голосування, досі залишаються здебільшого невідомими. Це пов’язано з тим, що предмет дослідження потребує доволі складної методологічної реалізації. Саме тому OFCOM має намір зосередитися на цьому в рамках багаторічної дослідницької програми і, таким чином, сприяти кращому розумінню дезінформації у цифровій публічній сфері.
Нагадаємо, для України, яка вже третій рік перебуває у стані повномасштабної війни через напад росії, питання контенту TikTok, є особливо актуальним. Адже нерідко платформа стає знаряддям для поширення фейків та маніпуляцій. Як раніше повідомлялося, в Україні серед головних трендів розвитку соцмережі – політизація платформи (коли політики йдуть найперше до молодіжної аудиторії) та використання її для агітацій та маніпуляцій. За словами члена Національної ради Олександра Бурмагіна, наразі в Україні не існує державного органу, який відповідає за платформи. А Національна рада, яку багато хто помилково зараховує до таких, не має повноважень регулювати цю сферу, вона передусім медійний регулятор.
