Щорічний освітній тренінг для медіаюристів традиційно зібрав правників з усієї України. Учасники обговорювали актуальні питання медіазаконодавства, обмінювалися досвідом і розглядали нові тенденції в регулюванні галузі. Як експерт до тренінга долучився член Національної ради Олександр Бурмагін.
Під час тренінгу Олександр Бурмагін зосередився на аспектах імплементації Закону «Про медіа» з моменту набуття ним чинності у 2023 році в контексті цифрового виміру. Зокрема, презентував детальний огляд застосування Закону щодо регулювання онлайн-медіа, нелінійних медіа, інших медіасервісів, які працюють з використанням інтернету, а також розказав про проблеми, що виникли, і можливі шляхи їх розв’язання.
“Закон “Про медіа” став першим кроком для регулювання онлайн-простору в Україні, проте законодавство потребує подальшого розвитку для адаптації до реалій цифрової сфери”, – зазначив він.
Нагадав, що реєстрація онлайн-медіа залишається добровільною, і при розробці Закону було закладено мотиваційну основу для реєстрації, зокрема можливість отримання повноцінного юридичного статусу медіа, видачі журналістських посвідчень, акредитації в органах державної влади і місцевого самоврядування. Водночас суб’єкти, які не зареєструвалися, зобов’язані виконувати вимоги щодо контентних обмежень, і регулятор має повноваження реагувати на порушення незареєстрованих медіа. У цьому контексті він наголосив:
“Процес реєстрації онлайн-медіа покликаний забезпечити більшу прозорість їх діяльності та відкриту комунікацію з регулятором і аудиторією”.
Окремо член медіарегулятора зупинився на питанні співпраці Національної ради з глобальними онлайн-платформами, такими як Facebook, Instagram і TikTok. Він розповів, що співпраця відбувається на мінімальному рівні через те, що в законодавстві зараз закладено механізми «м’якого права», які платформи воліють ігнорувати, а імперативні норми, якщо і закласти, то буде складно забезпечити державним примусом, оскільки ці суб’єкти де-факто перебувають у юрисдикціях інших країн. Перші кроки щодо зобов’язання платформ до виконання певних правил у цьому році зробив Європейський Союз (Digital Service Act), але Україна як країна-кандидат не має поки що доступу до використання інструментів цього єврозакону.
“Ми лише на початку шляху до побудови ефективної взаємодії з міжнародними платформами, уважно спостерігаємо за впровадженням нового цифрового законодавства ЄС і думаємо, як його реалізувати в Україні”, – додав він.
Важливою частиною виступу стала дискусія про відповідальність онлайн-медіа за контент і процедури застосування санкцій. Зауважив, що процес притягнення до відповідальності онлайн-медіа значно відрізняється від механізмів контролю за традиційними медіа. Зокрема, через технологічні особливості, які дозволяють в інтернеті швидко поширювати величезні обсяги інформації, коригувати її щохвилинно, прибирати і додавати як текст, так і аудіовізуальний контент.
Підсумовуючи, Олександр Бурмагін означив перспективи розвитку медіазаконодавства в Україні, підкресливши необхідність адаптації до швидкозмінного цифрового середовища. Він наголосив, що законодавча база має бути гнучкою, щоб відповідати новим викликам, але водночас забезпечувати захист прав журналістів, аудиторії та прозорість роботи медіа.
