27 вересня 2018 року Європейська аудіовізуальна обсерваторія (далі – ЄАО) опублікувала масштабне дослідження, в якому детально проаналізувала системи ліцензування 28 країн Європейського Союзу. Це перший ґрунтовний аналіз на подібну тематику, проведений ЄАО на прохання Європейської Комісії, координатором якого був досвідчений експерт, засновник компанії «Wagner-Hatfield» Джон-Франсуа Фурнемент. Завдання Звіту – заповнити розрив у даних, яких бракує з цієї проблематики. Поштовхом до проведення дослідження стала публічна конференція у місті Афіни, Греція.
Мета проекту: забезпечення детального дослідження й аналізу систем ліцензування і тотожних механізмів регулювання аудіовізуальних медіа-послуг країн ЄС (наприклад, повідомлення щодо послуг на замовлення), а також порівняння їх функціональності та різноманітності.
Основні висновки: значна різноманітність систем ліцензування у всій Європі частково обумовлена національними особливостями, культурним, технологічним та історичним контекстом, що притаманний кожній європейській державі. Крім того, відсутність гармонізації систем ліцензування і тотожних механізмів сприяє поширенню різноманітних ролей регуляторних органів: від дуже обмежених повноважень, наприклад у Люксембурзі та Іспанії, до розгалуженої системи тотальної юрисдикції цієї проблематики, що подекуди включає функцію забезпечення ліцензування суспільних мовників регуляторним органом, наприклад у Латвії та Словенії, або повноваження щодо можливості здійснення суттєвого впливу на суспільні медіа, як в Угорщині. Результати дослідження також виявили застарілість нормативно-правових положень регулювання систем ліцензування у деяких країнах, а подекуди виявлені навіть суперечності в законодавстві у цьому напрямі.
Методологія: успішність дослідження стала можливою завдяки комплексному анкетуванню, проведеному серед національних експертів у кожній із 28 країн-членів ЄС. На основі отриманих відповідей ЄАО був підготовлений інформаційний бюлетень, який містив дані, що були ще раз перевірені національними контактними осередками регуляторних органів та відповідними органами державної влади кожної країни.
Порівняльний аналіз: у звіті наведено порівняльний аналіз різних систем ліцензування та оповіщення і особливості їх функціонування на території ЄС-28. Порівняльні таблиці відображають наявність різноманітних режимів функціонування, що застосовуються до суспільних медіа-послуг, комерційних медіа-послуг, регіональних/місцевих постачальників послуг і громадських/неприбуткових постачальників послуг. Звіт також описує особливості роботи систем ліцензування: управління, сповіщення, призупинення, анулювання тощо.
Остання глава дослідження включає підсумки: короткий огляд усіх наявних систем ліцензування.
Довідка: члени Європейської платформи регуляторних органів (EPRA) долучилися до процесу перевірки даних, представлених національними експертами. Це дослідження у майбутньому може сприяти виробленню нових підходів та реформуванню в багатьох сферах індустрії аудіовізуальних послуг.
Таблиця 1. Системи, які існують у країнах-членах ЄС
| Країна | Ліцензування | Реєстрація | Суспільне мовлення | Відкрита система |
| Австрія | § | § | § | |
| Бельгія (Французька спільнота) | § | § | § | |
| Бельгія (Нідерландська спільнота) | § | § | § | § |
| Болгарія | § | § | ||
| Великобританія | § | § | § | |
| Греція | § | § | § | |
| Данія | § | § | § | § |
| Естонія | § | § | § | |
| Ірландія | § | § | § | |
| Іспанія | § | § | § | |
| Італія | § | § | § | § |
| Кіпр | § | § | ||
| Латвія | § | § | ||
| Литва | § | § | § | |
| Люксембург | § | § | ||
| Мальта | § | § | § | § |
| Нідерланди | § | § | § | |
| Німеччина | § | § | § | |
| Польща | § | § | § | § |
| Португалія | § | § | § | |
| Румунія | § | § | ||
| Словаччина | § | § | ||
| Словенія | § | § | ||
| Угорщина | § | § | ||
| Фінляндія | § | § | § | |
| Франція | § | § | § | § |
| Хорватія | § | § | ||
| Чехія | § | § | § | |
| Швеція | § | § | § |
Терміни, що використовувалися у таблиці, мають таке значення:
Ліцензування – це будь-яка система, за допомогою якої компетентний орган державної влади (наприклад, уряд чи регуляторний орган) має повноваження щодо ухвалення рішень про надання або відмову у видачі ліцензії фізичній чи юридичній особі, яка звернулася з відповідною заявою, і якщо такий доступ надається на певний обмежений термін.
Реєстрація – будь-яка система, за допомогою якої компетентний орган не має можливості відмовити в доступі на ринок фізичній чи юридичній особі, яка подає документи для реєстрації, якщо дотримано основних формальних критеріїв. Основна відмінність від офіційних ліцензій полягає в тому, що така реєстрація не обмежує термін діяльності заявника.
Суспільне мовлення – це будь-яка система, щодо якої існує певний закон, ухвалений парламентом, згідно з яким створюється та функціонує суспільне мовлення, може бути також укладений конкретний договір між урядом і провайдером мультимедійних програм суспільного мовлення для деталізації зобов’язань обох сторін та формування різноманітних суспільних пропозицій для глядачів.
Відкрита система – це будь-яка система, за допомогою якої постачальник аудіовізуальних медіа-послуг може провадити свою діяльність без будь-яких зобов’язань про підтвердження своєї діяльності компетентному органу.
Таблиця 2. Інформація щодо ліцензійних зборів у країнах-членах
| Країна | Ліцензійнийзбір | Реєстраційний збір | Сума | Бенефіціар | Інші види зборів |
| Австрія | – | – | – | – | – |
| Бельгія (Французька спільнота) | – | – | – | – | – |
| Бельгія (Нідерландська спільнота) | – | – | – | – | – |
| Болгарія | + | + | Ліцензійний збір3000 болгарських левівРеєстраційнийзбір2250 болгарських левів | Національний регуляторний орган (НР) | Збір за подання заявки Наглядовий збір Збір за зміни умов ліцензії |
| Велика Британія | + | – | % від обороту | НР | Збір за подання заявки |
| Греція | + | – | Сума від аукціону | НР і держава | – |
| Данія | Можливо | – | Залежить від тендеру | НР | Річна плата за ресурс |
| Естонія | + | – | 510 – 960 Євро | Держава | – |
| Ірландія | + | – | 2000Євро на рік | НР | Збір за подання заявки |
| Іспанія | – | – | – | – | Річна плата за ресурс |
| Італія | + | + | 500-7000 Євро | Ліцензійний орган(НР чи держава) | – |
| Кіпр | + | – | 3417 – 8543 Євро | НР | Річний збір |
| Латвія | + | – | 71 – 2845 Євро | Держава | – |
| Литва | + | – | 7.60-5700 Євро | Асоціація етики з надання інформації для громадськості | Річний збір |
| Люксембург | + | – | 1% окладу вищої посади державної служби | НР | – |
| Мальта | + | – | 3550 – 13 976 Євро | НР | Збір за подання заявки |
| Нідерланди | + | + | 200-25600 Євро | НР | – |
| Німеччина | + | – | 300- 100000 Євро | НР | – |
| Польща | + | + | 2093-27 089 562 польських злотих | НР | – |
| Португалія | + | + | 15096-57324 Євро | НР | Річний збірМуніципальний збір |
| Румунія | – | – | – | – | – |
| Словаччина | + | – | 66-663 Євро | НР | – |
| Словенія | + | – | 43-20000 Євро | НР | – |
| Угорщина | + | – | 50000 – 800000 угорських форинтів | Аудіовізуальний фонд при НР | – |
| Фінляндія | + | + | 800-165000 Євро | НР та KAVI[1] | – |
| Франція | – | – | – | – | – |
| Хорватія | + | – | % від обороту | Держава | – |
| Чехія | + | – | 20000 – 90000 чеських крон | Держава | – |
| Швеція | + | – | Максимум 35000Шведських крон | НР | – |
[1] KAVI – Національний аудіовізуальний інститут Фінляндії.
Таблиця 3. Період дії ліцензії у країнах-членах
| Країна | Період діїліцензії |
| Австрія | 10 років |
| Бельгія (Французька спільнота) | 9 років |
| Бельгія (Нідерландська спільнота) | 9 років |
| Болгарія | 15 років |
| Велика Британія | 12 років або необмежений |
| Греція | 5-10 років або необмежений |
| Данія | 1-4 років (індивідуальний підхід) |
| Естонія | 5-10 років |
| Ірландія | 10 років максимум |
| Іспанія | 15 років |
| Італія | 6-12 років |
| Кіпр | 10 років |
| Латвія | 10 років |
| Литва | необмежений |
| Люксембург | Індивідуальний підхід |
| Мальта | 8 років максимум |
| Нідерланди | 5 років |
| Німеччина | 7-10 років чи необмежений (відповідно до закону) |
| Польща | 10 років |
| Португалія | 15 років |
| Румунія | 9 років |
| Словаччина | 12 років або необмежений |
| Словенія | необмежений |
| Угорщина | – |
| Фінляндія | 10 років максимум |
| Франція | 5-10 років |
| Хорватія | 10-15 років |
| Чехія | 12 років максимум |
| Швеція | 6 років (або менше за певних обставин) |
