Свобода слова у часи воєн – досвід країн Східного партнерства

06.12.2023

Про те, як війна вплинула на свободу слова і вираження поглядів і як російській пропаганді протистояла Україна, розповів під час Регіонального форуму Ради Європи «Формування наративу: Свобода слова у часи воєн» перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль. Захід відбувається 6–7 грудня в Кишиневі, Молдова, і зібрав представників п’яти країн Східного партнерства – Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України, дипломатів і медійників зі всієї Європи.

Відкриваючи форум, Ганне Юнкер, директорка Директорату інформаційного суспільства і боротьби зі злочинністю Ради Європи, відзначила прогрес країн у питанні свободи слова та медіареформи. Вона зауважила, що ключовим викликом в інформаційному просторі є баланс між безпекою держави та необхідністю підтримки свободи слова. Ганне Юнкер запевнила у подальшій підтримці країн у заходах, пов’язаних зі свободою слова, боротьбою з мовою ворожнечі і дезінформацією.

Валентин Коваль передусім зауважив: не зважаючи на те, що українське законодавство про воєнний стан дає можливість обмежити свободу медіа під час війни, в офіційних документах на початку вторгнення Росії не було жодного слова щодо обмежень медіа. Ще за рік до повномасштабного вторгнення радіо- і телевізійний простір України був звільнений від російських і проросійських каналів. Однак онлайнпростір – це простір без кордонів, і в ньому існувало і все ще існує багато російських пропагандистських засобів дезінформації.

Він також у своєму виступі звернув увагу на традиційність сприйняття демократичних цінностей у Європі, а також використання їх росією з власною метою. Так, із часу підписання Гельсінських угод вона багато років брала участь у міжнародних інституціях, говорила про свободу вираження поглядів та інші свободи, але при цьому постійно вела війни. Одну за одною росія розпочинала нові воєнні кампанії – у Придністров’ї, на Північному Кавказі, у Грузії, Україні – але єдиною реакцією світу була «глибока стурбованість».

«Чомусь світ вирішив не зупиняти ці війни. Світ вирішив далі дискутувати про свободу вираження поглядів, свободу слова – і сьогодні ми маємо тисячі і десятки тисяч вбитих військових і мирних людей як наслідок цієї бездіяльності», – акцентував Валентин Коваль. На його переконання, належна реакція світової спільноти на попередні воєнні інциденти не дала б спалахнути тій війні, яку маємо тепер.

Валентин Коваль також зауважив, що правда є першою жертвою інформаційної війни. І інформаційні війни – це поле, де росія дуже досвідчена і навіть успішна. Україна протягом 8 років працювала над припиненням діяльності проросійських і антиукраїнських медіа. І увесь цей час від Європи звучали занепокоєння щодо свободи слова в Україні.

«Тобто Європа, не вдаючись у деталі і продовжуючи сповідувати демократичні принципи, розроблені за участі агресора, фактично турбувалася про проросійські медіа в Україні, антиукраїнські медіа в Україні, але не про правду, яка є першою цінністю і стає жертвою війни», – сказав він.

Європі знадобився рік, аби закрити доступ до пропагандистських російських каналів, про які у перші дні після вторгнення писала в європейські інституції Національна рада.

Сьогодні медійне законодавство України дає належні інструменти для реагування на пропаганду. Хоча європейські експерти вважають, що спілкування з великими платформами – це справа європейських інституцій, Національна рада як медіарегулятор відповідно до Закону «Про медіа» намагається налагодити комунікацію з великими онлайнплатформами. Є перші контакти з мережею Х та корпорацією МЕТА. На жаль, перспективи отримати хоч якусь відповідь від Телеграму є мізерними. Усі листи до компанії залишилися без відповіді. Мало того, Телеграм не увійшов до першого переліку мереж, що потребують уваги європейських регуляторів, адже до цього переліку увійшли ті, хто підтвердив наявність 45 мільйонів користувачів з Європи. Чи Телеграм готовий надати чесну статистику, яка призведе до посилення контролю Європи? Питання риторичне.

Значну увагу прогресу України на шляху до реалізації медіареформи приділила у своєму виступі експертка Ради Європи Таня Кершеван, яка давала фаховий висновок Закону «Про медіа» у процесі його створення. Вона пригадала, в яких умовах Україна втілює реформи, і наголосила, що навіть у жахливих умовах війни завжди необхідно залишати місце для демократичних змін. Експертка відзначила спільну роботу державних органів, регулятора, громадських організацій та медіа. Також вона зауважила на необхідності гнучкості медіаполітики, оскільки законодавчі норми у сучасному світі відстають від реалій і не можуть оперативно реагувати на швидкоплинні обставини.

Участь у дискусіях від України також взяли керівниця проєкту «Фільтр» Валерія Ковтун, експертка проєкту «Стоп-фейк» Мар’яна Присяжнюк, голова правління НСТУ Микола Чернотицький.