Як знайти баланс між свободою слова та національною безпекою під час війни? Чи можливо вплинути на політику модерації контенту технологічних гігантів? Це одні з питань, які обговорювали 27 листопада учасники міжнародної конференції «Код довіри: інформаційна стійкість в часи війни та штучного інтелекту». Член Національної ради Олександр Бурмагін – серед спікерів панелі «Інформаційна стійкість у часи війни: як трансформація медіаландшафту змінює демократію».
Свобода вираження поглядів – це фундаментальне право людини, без якого неможлива демократія, наголосив Олександр Бурмагін. Головний виклик війни – знайти баланс між свободою поширення інформації та національною безпекою. За його оцінкою, Україна з цим балансом справляється непогано: за часів повномасштабного вторгнення ми піднялися в рейтингу свободи слова на 30 позицій. Крім окремих точкових моментів, правовий режим воєнного стану не запровадив усі ті обмеження, які могли би бути, хоча закон це дозволяє.
При цьому питання професійних стандартів, клікбейту, хайпу мають вирішуватися не на рівні законодавства, а через саморегулювання – самими журналістами, професійним цехом, комісією журналістської етики. Роль медіарегулятора Олександр Бурмагін окреслив так:
«Регулятор має виконувати візіонерську функцію, брати участь у розробці законодавства, напрацьовувати цивілізовані правила гри. Національна рада – не каральний орган, а медійний регулятор, який у першу чергу має сприяти розвитку медіасфери. Санкції – це інструмент, який використовується в останню чергу для забезпечення рівних правил гри».
Жваву дискусію під час панелі викликало питання про Telegram. Олександр Бурмагін звернув увагу на безпекові ризики використання цього месенджера.
Тему впливу на технологічні платформи розвинула Альбертіна Пітербарг, координаторка програми ЮНЕСКО з питань комунікацій та інформації. Вона наголосила на важливості збалансованого підходу до свободи вираження поглядів: це право не є абсолютним і має узгоджуватися з іншими правами людини. ЮНЕСКО підтримує те, що називається агресивною підтримкою свободи експресії, яка передбачає не лише право говорити, а й право шукати інформацію та мати доступ до достовірних джерел.
Чи можливо достукатися до технологічних гігантів? Альбертіна Пітербарг вважає, що так, якщо є узгоджена правова рамка. Приклади є по всьому світу: Digital Services Act у Європейському Союзі, правове регулювання в Бразилії, де влада змогла протистояти відмові Ілона Маска модерувати контент, що підриває демократичні інституції. Це залежить від того, де країна знаходиться філософськи та регуляторно. Платформи можуть сідати за стіл переговорів, але це питання стратегічного підходу різних країн до цього процесу.
Практичні інструменти для роботи з платформами представила Крістіна Рудь, технічна радниця суспільного інтересу International Media Support. Вона презентувала посібник з управління ризиками в контексті надзвичайних ситуацій, створений IMS та Інтерньюз-Україна у партнерстві з ЮНЕСКО за підтримки Японії. Посібник спрямований на департаменти модерації контенту, захисту прав людини та гендерного балансу Big Tech компаній і закликає їх адаптувати політики до критичних ситуацій та враховувати місцевий контекст під час прийняття рішень щодо модерації.
До обговорення також долучилися представники медіа. Наталя Лигачова, голова ГО «Детектор медіа», зазначила, що анонімні телеграм-канали здебільшого просто копіюють матеріали класичних медіа, а справжній виклик – це ТікTок, де через розважальний формат легше поширювати дезінформацію. Захар Процюк, операційний директор The Kyiv Independent, поділився досвідом англомовного видання: без соцмереж їхнє медіа не досягло б такого охоплення, тому журналістам варто думати, як використати можливості платформ і штучного інтелекту на користь своїй аудиторії.
Палка дискусія під час панелі показала, що питання балансу між свободою слова і національною безпекою, діалогу з технологічними платформами та адаптації медіа до нових викликів потребують спільних зусиль регуляторів, міжнародних організацій і самих журналістів.
Дискусію модерувала Вікторія Сидоренко, директорка з управління персоналом Суспільного.
