5 травня відбулося четверте засідання Керівного комітету з виконання Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023 – 2026 роки. Захід організував Офіс Ради Європи в Україні. Міжнародні партнери та представники державних органів обговорили, як Україна разом із Радою Європи реалізує проєкти у сфері прав людини, верховенства права і демократії в умовах війни, яких результатів уже досягнуто і над чим потрібно працювати далі. У засіданні взяв участь перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль.
Відкриваючи засідання, заступниця Міністра закордонних справ України Мар’яна Беца відзначила, що співпраця з Радою Європи відбувається в умовах довготривалої російської агресії, коли Україна одночасно зміцнює обороноздатність, стійкість демократичних інституцій і продовжує шлях до членства в Європейському Союзі.
Вона подякувала Раді Європи за політичне лідерство, рішення виключити росію з організації та послідовну роботу над міжнародними механізмами відповідальності – від Міжнародного реєстру збитків до Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
«Притягнення росії до відповідальності залишається головним пріоритетом України для досягнення справедливого і сталого миру», – наголосила Мар’яна Беца.
За її словами, наступний План дій на 2027–2030 роки має врахувати реалії війни, потреби відновлення та завдання євроінтеграції, а також посилити співпрацю у сферах протидії дезінформації, цифрового врядування, штучного інтелекту, реінтеграції ветеранів, захисту культурної спадщини.
Під час першої сесії «Права людини: результати і подальші кроки» блок був присвячений захисту свободи вираження поглядів і свободи медіа. Учасники говорили про захист прав ветеранів і військовослужбовців, підтримку внутрішньо переміщених осіб і тих, хто повертається додому, розвиток національних правозахисних інституцій та освіту у сфері прав людини.
У своєму виступі перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль зазначив, що попри тривалу війну Україна змогла зберегти роботу державних інституцій та продовжити важливі реформи.
«Завдяки героїчним Збройним Силам України і безпрецедентній підтримці Європи та демократичних держав Україна змогла проводити реформи у цивільному житті. Однією з найуспішніших реформ стали реформи медійного законодавства», – зауважив Валентин Коваль.
За його словами, для медіаринку в будь-яких економічних і безпекових умовах критично важливі зрозумілі правила, які дають медіа можливість планувати майбутнє. Такі правила мають спиратися на якісне законодавство та ефективні механізми застосування.
Серед пріоритетів подальшої співпраці з Радою Європи Валентин Коваль окреслив поступове узгодження українського медійного законодавства з європейськими підходами – зокрема з Актом про цифрові послуги, Європейським актом про свободу медіа та оновленою Директивою про аудіовізуальні медіапослуги.
Не менш важливим є зміцнення спроможності медійного регулятора ефективно й відповідально впроваджувати оновлене законодавство, а також посилювати інформаційну безпеку – через розвиток моніторингу інформаційного простору, механізмів реагування на мову ворожнечі, дезінформацію та спроби впливу на суспільство з боку країни-агресора.
Національна рада тісно співпрацює з медійними проєктами Ради Європи. Ця взаємодія охоплює регулярні зустрічі на рівні Керівного комітету, круглі столи, міжнародні конференції, тренінги для медійників, співпрацю з регуляторами інших країн, дослідження та зустрічі з керівниками проєктів Ради Європи.
«Ми вже визначили наші пріоритети на майбутнє і розраховуємо на участь у реалізації цих процесів та експертну допомогу Ради Європи в майбутньому», – підсумував Валентин Коваль.
Учасники четвертого засідання Керівного комітету також зосередилися на питаннях свободи слова, гендерної рівності, захисту прав дітей, недискримінації, прав національних меншин та соціального захисту людей, які постраждали від війни. Йшлося про належне врядування, вибори і референдуми. Представники державних органів розповіли про досягнуті результати та виклики, що виникали під час реалізації проєктів у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки.
Наприкінці засідання учасники зосередилися на наступних кроках у підготовці нового Плану дій Ради Європи «Демократична безпека для України» на 2027–2030 роки. Обговорили, які напрями співпраці варто продовжити, які виклики залишаються актуальними, а також як майбутній документ може посилити демократичні інституції, верховенство права, захист прав людини та загальну стійкість країни.
