9 лютого відзначається День безпечного інтернету. Найпершими захисту у віртуальному середовищі потребують діти і молодь. В Україні нині онлайн-світ є повністю відсторонений від будь-якого регулювання і впливу, а отже, говорити про приклади саморегуляції онлайн-медіа в питаннях особливо чутливих для аудиторії теж не доводиться. Водночас інформаційні інтернет-сайти дедалі частіше працюють як медіа, і суспільство чекає від них усвідомлення такої ж відповідальності, як і від інших акторів медіаринку, та більш конструктивної позиції щодо засадничих положень діяльності.
Національна рада започаткувала роботу для кращого захисту дітей від негативної інформації у медіа ще 2016 року. Було створено спеціальну робочу групу, до якої увійшли представники індустрії, громадськості, науковці, правознавці, журналісти, було напрацьовано чотири саморегулівні акти:
- Спільний акт узгодження № 1 «Захист дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіа-виробництва»;
- Спільний акт узгодження № 2 «Висвітлення засобами масової інформації теми суїциду»;
- Спільний акт узгодження № 3 «Висвітлення засобами масової інформації теми участі дітей у збройних конфліктах»;
- Спільний акт узгодження № 4 «Висвітлення засобами масової інформації випадків насильства і жорстокості».
Ці документи створювалися з детальним обговоренням усіх можливих моментів заподіяння потенційної шкоди дітям, які є аудиторією вітчизняних телепрограм. Вони покликані стати для працівників медіа орієнтиром, щоб якнайбезпечніше для наймолодшої аудиторії висвітлювати особливо чутливі питання, які можуть мати травмівний вплив на юних глядачів. Після створення цих правил національний регулятор помітив покращення в ефірі вітчизняних телеканалів, хоча ці документи є саморегулівними актами, і Національна рада прямо не може на них посилатися під час перевірок чи ухвалення рішень. Однак сам факт роботи у цьому напрямі, гарячих дискусій, які обговорювалися також і в ЗМІ, приніс певне усвідомлення місії і відповідальності медіа перед наймолодшою аудиторією.
Поширюючи ці акти, Національна рада наголошувала, що вони можуть бути використані в роботі і працівниками онлайн-видань, адже більшість із цих положень універсальні. Однак ситуація в он-лайн ЗМІ, судячи зі змісту поширюваної ними інформації, значно складніша. Можна зробити висновок, що вони не послуговуються цими документами у своїй діяльності, а часто діють усупереч їм. Найяскравішим прикладом неврахування положень, спрямованих на захист дитини, можуть слугувати публікації і сюжети про вчинення суїциду.
Опрацьований робочою групою з надзвичайною скрупульозністю документ (акт №2) застерігає медіа від необдуманих висловлювань, зосередженні на показі різноманітних деталей, романтизації подібних ситуацій. Адже вже давно доведено, така інформація підштовхує дітей і підлітків до наслідування, тому треба уникати зайвої деталізації події. Щоби переконатися, що онлайн-ресурси діють якраз навпаки до висловлених застережень, треба відкрити будь-який матеріал про суїцид із інтернету. А йдеться ж часом про життя психологічно не сформованої людини.
Часто виникає враження, що коло інтернет-ресурсів взагалі стоїть осторонь цих питань, для них не існує проблем вразливості дітей і підлітків, і питання захисту дитини повністю перекладаються на плечі батьків, які повинні забезпечити контроль за контентом, який переглядають діти. Однак, у всьому світі вже давно відмовилися від цієї ідеї, регулювання інтернет-середовища є прийнятним для більшості країн.
Тому нині саме час говорити про необхідність ухвалення нового закону про медіа, який врегульовує питання захисту юного покоління і не лише в традиційних ЗМІ.
Громадська рада, що діє при Національній раді, запропонувала ще один крок назустріч створенню більш дружнього віртуального середовища для дітей. Вона вийшла із пропозицією до українських медіа підтримати започаткування щорічної національної інформаційно-просвітницької кампанії з широкого інформування громадськості про цифрові права і наявні загрози для дітей у цифровому середовищі, розвиток механізмів запобігання кіберзлочинам, виявлення та адекватного повідомлення про конкретні випадки надання допомоги, наявні сервіси для жертв кібербулінгу, сексуальної експлуатації і насильства.
Докладніше про ініціативу Громадської ради читайте тут.
