Брак українського радіомовлення на прикордонні та нерівномірний розподіл і недостатня кількість вітчизняних кабельних мереж при наявності російських супутникових телеканалів у прикордонних районах України послаблюють інформаційну безпеку держави і створюють для місцевого населення перешкоди у доступі до національної інформації – такі висновки були озвучені на пресконференції Національної ради, що відбулася 30 липня в Українському національному агентстві Укрінформ.
Заступник голови Національної ради Уляна Фещук, члени Національної ради Сергій Костинський і Максим Онопрієнко оприлюднили дані аудиту наявності FM-радіомовлення і кабельних мереж провайдерів програмної послуги у прикордонних областях України, проведеного в рамках першого етапу роботи Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення при МІП, та розповіли про наступні кроки для розбудови вітчизняного мовлення на прикордонні.
Показники аудиту кабельних мереж у прикордонних районах приблизно схожі на дані щодо поширення в ефірі прикордонних областей програм українських FM-радіостанцій, їхня кількість також недостатня, повідомив член Національної ради Максим Онопрієнко.
Середнє медіанне значення концентрації кабельних мереж у прикордонних районах дорівнює 29%.
- Найнижчий показник концентрації кабельних мереж у Івано-Франківській і Рівненській областях – 0%.
- Критична ситуація в таких областях: Луганській – 7%, Миколаївській –10%, Житомирській – 11%.
- Також нижча за середнє значення концентрація кабельних мереж у прикордонних районах таких областей: Вінницької – 22%, Чернігівської – 26% і Чернівецької – майже 29%.
В інших 8-ми прикордонних областях частка концентрації кабельних мереж становить від 29% до 65%.
- Недостатньо наявні кабельні мережі в таких областях: Львівській – 29%, Запорізькій – 30%, Харківській – 30% і Херсонській – 31%.
- Дещо вищий показник у таких областях: Сумській – 37% і Волинській – 50%.
- Найбільша концентрація кабельних мереж в таких областях: Закарпатській – 56% і Одеській – 65%.
Уляна Фещук розповіла, що завдяки спільній роботі з Міністерством інформаційної політики, Концерном РРТ й УДЦР, яка тривала із 2014 року, ситуацію щодо відновлення мовлення українських ЗМІ на сході країни вдалося стабілізувати. Національна рада довго ініціювала законодавче врегулювання питання видачі тимчасових дозволів на мовлення, і 2017 року Верховна Рада України ухвалила відповідний закон, який надав можливість регулятору видавати їх за спрощеною процедурою для ведення мовлення на території Луганської, Донецької областей та шести південних районів Херсонської області – Голопристанського, Генічеського, Каланчацького, Новотроїцького, Скадовського і Чаплинського районів.
«У 2018 році ми звернулися до законодавця з ініціативою про те, щоб розширити території, на яких можлива видача дозволів за спрощеною процедурою, тому що ми знаємо, що є, наприклад, Одеська, Чернігівська області, які мають великий відсоток проникнення російського сигналу», – сказала вона. Подібна проблема і на західних кордонах, за 20 – 30 кілометрів від кордону майже не чути українських радіостанцій. Отже, це питання є вкрай актуальним, і регулятор звертатиметься до нового складу Парламенту з пропозиціями внести зміни до тих законів, які вже були ухвалені.
2016 року Кабінет Міністрів змінив форму нарахування ліцензійного збору для провайдерів програмної послуги, що ведуть діяльність у Донецькій і Луганській областях, і надав їм знижку в розмірі 70%. За підрахунками Національної ради, провайдери, що отримали ліцензію за цією процедурою, зекономили близько 600 000 гривень, і ці кошти вони змогли вкласти в розбудову своїх мереж.
Таким чином, держава дозволила провайдерам програмної послуги розвиватися на території прикордоння. Спираючись на цей досвід, Національна рада звернулися до Державного комітету телебачення і радіомовлення України з тим, щоб він ініціював внесення змін до розрахунку ліцензійного збору, завдяки яким радіомовники і провайдери програмної послуги усіх прикордонних районів отримають можливість знижки 70% зі сплати ліцензійного збору та продовження ліцензій. Також запропоновано знижку 90% за продовження чинних ліцензії Національної ради для мовників і провайдерів Криму.
«Такий комплексний підхід до розбудови українського мовлення і досвід, який ми отримуємо протягом останніх п’яти років, дасть можливість і розширити українське мовлення, і все-таки захистити свої кордони, принаймні інформаційно», – наголосила Уляна Фещук.
