Війна суттєво вплинула на психологічний і фізичний стан працівників медіа: вони стикаються з постійною напругою, емоційним виснаженням і вигоранням. Ці та інші симптоми, як показало дослідження, проведене в межах проєкту ReWell-UMedia, мають системний характер. Про потреби медійників і способи їх підтримки у час війни йшлося 25 березня під час круглого столу «Стійкість і добробут українських медійних фахівців у воєнний час», який організувала ГО «Соціальна перспектива» за участі Представництва ЮНЕСКО в Україні, Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, Національної ради та Офісу Омбудсмана.
До роботи круглого столу в онлайн-форматі приєдналися медійники з усієї України.
З вітальним словом до учасників заходу звернувся Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець. Він зауважив, що захист журналістської діяльності є фундаментальною цінністю демократичного суспільства, а в умовах повномасштабної війни роль журналістів виходить далеко за межі інформаційної діяльності.
«Вони не тільки протидіють російській пропаганді, а що найголовніше – детально фіксують порушення російською федерацією міжнародного гуманітарного права. Саме завдяки роботі українських журналістів увесь світ дізнався про трагедії Маріуполя, Бучі, Ірпеня, Ізюма та багатьох інших населених пунктів України».
Заступник голови Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, директор департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України Сергій Дворник наголосив, що фізична і психологічна безпека журналістів є необхідною умовою незалежності та об’єктивності медіа. Саме тому Україна на різних міжнародних майданчиках веде діалог із партнерами про захист прав і безпеки журналістів та забезпечення доступу до інформації.
«Проєкт, підтриманий ЮНЕСКО, є відповіддю на складні виклики війни та важливим внеском у розбудову демократичного суспільства. Він також сприяє впровадженню глобальних стандартів на національному рівні, поєднуючи психосоціальну підтримку з посиленням професійного потенціалу медіафахівців».
Голова Національної ради Ольга Герасим’юк у своєму виступі зауважила, що до 2014 року військова журналістика була окремою професією, а нині для багатьох медійників це щоденна реальність. Редакції працюють під обстрілами, журналісти ведуть ефіри під час повітряних тривог, медійників переслідують, атакують дронами, аби не дати донести світові правду.
«І в таких обставинах медійникам треба допомогти отримати відновлення, душевну рівновагу, стійкість проти вигорання, втоми».
Фізична небезпека, постійне психологічне навантаження і робота з травматичним контентом, стрес і виснаження спричинюють ризики втрати людей у професії. Тому проєкт ReWell-UMedia був задуманий саме як практична допомога для подолання викликів, з якими стикаються медіа у часи війни.
«Це наша можливість відреагувати на нагальну потребу підтримки наших колег, чия робота сьогодні, без перебільшення, визначає стан суспільства – його стійкість, обороноздатність і моральний настрій», – сказала Ольга Герасим’юк.
Керівниця проєкту ReWell-UMedia і голова ради ГО «Соціальна перспектива» Ганна Давиденко представила результати проведеного в рамках проєкту дослідження. Воно поєднало кількісні та якісні методи – опитування, інтервʼю та фокус-групи. Проєкт досліджував рівень безпеки, джерела стресу, психологічний стан медійників і редакційні практики, щоб оцінити здатність медіасектору реагувати на тривалі кризи.
Практичною складовою проєкту стали проведені воркшопи і два триденні тренінги для медіапрацівників, де фахові психологи та коучі навчали технікам саморегуляції, формуванню індивідуальних протоколів стабілізації, надавали інструменти самопідтримки для щоденного застосування. У цих заходах взяли участь понад 120 медійників з різних регіонів країни.
Учасники круглого столу – представники медіасектору, міжнародних організацій і державних інституцій – обговорили представлені результати і поділилися своїми думками з цього питання. Вікторія Сидоренко, директорка з управління персоналом Суспільного мовлення, зауважила, що дані дослідження корелюють із результатами опитування, яке суспільний мовник провів серед своїх працівників. Фактично 80% з них визнали, що перебувають у стані постійного стресу.
Під час круглого столу виступив журналіст і фотокореспондент Дмитро Хилюк, який поділився власним досвідом стійкості після кількарічного перебування в російському полоні. Він наголосив, що розголос про полонених журналістів і цивільних є життєво важливим. Саме публічність часто допомагає бодай частково полегшити умови їхнього утримання та стримати жорстокість тюремної влади, яка боїться зайвої уваги до своїх дій.
Головний висновок круглого столу – психологічна підтримка медійників має стати системно впровадженим інструментом галузі. Висловлені під час заходу пропозиції врахують під час підготовки посібника та онлайн-курсу, які планують представити вже у квітні. Вони допоможуть медійникам краще розуміти власні реакції та ефективніше з ними працювати. Також уже завтра для медійників відкриється можливість записатися на індивідуальні психологічні консультації.
У роботі круглого столу також взяли участь Вікторія Сісецька, радниця Міністра у справах ветеранів України, та Аліна Алєксєєва, заступниця керівника Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України, які зосередилися на питаннях міжнародної співпраці у сфері інформаційної безпеки, підтримки ветеранів у медійному просторі та протидії дезінформаційним кампаніям в умовах війни.
Довідково:
Проєкт «Стійкість і добробут українських медійних фахівців у воєнний час» (ReWell-UMedia) надасть українським журналістам і журналісткам, редакторам і редакторкам, а також медійним командам необхідні інструменти для психосоціальної підтримки та професійного відновлення в умовах тривалого стресу й постійних загроз. Проєкт реалізується ГО «Соціальна перспектива» за підтримки UNESCO’s Participation Programme, а також за сприяння Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Переглянути аналітичний звіт «Стійкість і добробут українських медійних фахівців у воєнний час» можна тут.
