18 червня світ відзначає Міжнародний день боротьби з мовою ворожнечі, започаткований ООН у 2021 році. Він привертає увагу до того, наскільки сильним може бути вплив слів на суспільні настрої, взаємну повагу та безпеку. Для України, яка вже понад чотири роки живе в умовах повномасштабної війни, а її інформаційний простір залишається одним із основних полів протистояння, ця розмова особливо важлива. Водночас необхідно розуміти, де проходить межа між суспільно значущою критикою, емоційними висловлюваннями чи сатирою і мовою ворожнечі в її правовому розумінні.
ООН, Рада Європи і практика Європейського суду з прав людини визнають мову ворожнечі загрозою правам людини й суспільній згуртованості – і водночас наголошують, що боротьба з нею повинна йти пліч-о-пліч із захистом свободи вираження поглядів. Українське законодавство теж дає чіткі орієнтири: Закон «Про медіа» прямо забороняє висловлювання, що розпалюють ненависть чи жорстокість за етнічною, релігійною, гендерною та іншими ознаками.
У цій презентації зібрано основні міжнародні стандарти, правові підходи та практичні аспекти, які допомагають зрозуміти, як розпізнавати мову ворожнечі і реагувати на неї в сучасному медійному середовищі.
