26 квітня 1986 року – одна зі скорботних дат в історії України. Масштаби і наслідки Чорнобильської трагедії українці та світ переживають вже 39 років.
Ця дата назавжди залишиться в пам’яті як нагадування про те, якою страшною і руйнівною може бути техногенна катастрофа і яку високу ціну довелося за неї заплатити цілим поколінням. Пожежники, ліквідатори, медики – люди, чиї імена сьогодні стають синонімом слова «подвиг». Бо саме вони першими, без вагань, не зважаючи на власну безпеку, вирушили у саме дно пекла, аби зупинити лихо.
Сьогодні Україна переживає іншу трагедію – страшну, безжальну війну, яку принесли російські загарбники. Роковини Чорнобиля – нагода привернути увагу до цієї болючої теми. На початку повномасштабного вторгнення, з 24 лютого до 31 березня, Чорнобильська АЕС була окупована російськими військами. Відходячи з Чорнобильської зони, росіяни захопили в полон 169 нацгвардійців – їх вивезли у бік Білорусі. Більшу частину з них Україні нині вдалося повернути додому.
Російські загарбники, не замислюючись про наслідки, заграючи з ядерною загрозою, окупували Запорізьку АЕС. І сьогодні світ знову опинився за крок до катастрофи.
Пам’ять про Чорнобиль – це наше нагадування про людяність, мужність і самопожертву. Це пересторога, що така біда не має права повторитися.
Пам’ятаймо героїв-ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і шана всім тим, хто ціною власного життя розплатився за цю катастрофу!
