Штучний інтелект відкриває нові можливості для медіа і водночас створює безпрецедентні ризики. Особливо вразливими до ШІ-атак є жінки-журналістки, які стикаються з діпфейками, ботами та скоординованими кампаніями дискредитації. Про те, як медіа можуть захиститися і використовувати технології відповідально, йшлося на навчальному онлайн-вебінарі «Штучний інтелект в роботі медіа: дата-журналістика, політики редакції та безпека». Захід розпочала вітальним словом голова Національної ради Ольга Герасим’юк.
Подія відбулася в рамках Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів та кампанії «16 днів проти гендерно зумовленого насильства». Цього року міжнародна спільнота акцентує увагу на гендерно зумовленому насильстві, спричиненому ШІ.
Головний парадокс сьогодення, за словами Ольги Герасим’юк, яка зараз у Страсбурзі працює з партнерами над новими європейськими стандартами цифрової безпеки, полягає в тому, що ШІ-технологія, яка мала стати союзником журналістів, перетворюється на інструмент тиску.
«За даними досліджень наших партнерів, проведеними спільно «Жінки в медіа» та ЮНЕСКО, 81% українських журналісток зіштовхувалися з онлайн-атаками. За три роки війни в Україні зафіксовано понад 120 кібератак на медіаресурси… Сексистські коментарі, погрози, доксинг, діпфейки – технології дають загрозам нові форми».
Саме тому Національна рада визначила ключовим напрямом роботи – створення безпечного, етичного та інклюзивного цифрового простору.
ЮНЕСКО підкреслює глобальний вимір проблеми й необхідність системного підходу. За словами координаторки програм ЮНЕСКО в Україні Альбертіни Пітербарг, онлайн-насильство має реальні наслідки – стрес, тривожність і навіть самоцензура, що безпосередньо загрожує свободі преси. Відповідальність за протидію цим явищам не може лежати на самих постраждалих – потрібні системні рішення.
Україна торік підписала Конвенцію Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права, нагадала урядова уповноважена з гендерної політики Катерина Левченко. Цим документом Рада Європи ще кілька років тому визнала ризики, які несе ШІ.
За словами уповноваженої, жінки в публічній сфері частіше стають мішенню, бо порушують патріархальні стереотипи – а це робить їх більш вразливими до маніпуляцій і дезінформації.
Керівниця досліджень дезінформації Юлія Дукач представила результати двох досліджень про ШІ-ботів. На телеграм-каналах окупованих територій виявлено 3634 боти, які залишили 316 тис. коментарів на 69 тем – від «боротьби росії з корупцією» до «переваг російського паспорта». Загалом ці боти за рік згенерували 3,5 млн коментарів у російських, українських і молдовських каналах. Боти навіть можуть сперечатися з людьми, тому дослідниця радить: не вступати з ними в дискусії.
У 2024 році трафік від ботів уперше перевищив людський – 51% проти 49%. І хоча є «хороші» боти, швидко зростає кількість «поганих» – тих, що збирають дані й поширюють спам і дезінформацію.
Дослідження TEXTY.ORG.UA показало іншу проблему – використання образів журналісток у діпфейках. Із проаналізованих 595 тікток-відео 328 містили аудіоманіпуляції, 267 були повністю діпфейковими. Найчастіше підробляють образи Соломії Вітвіцької, Анастасії Даугуле та Алли Мазур. Одне фейкове відео з «Аллою Мазур» зібрало 670 тис. переглядів. Створити такий контент сьогодні може будь-хто – без навичок і великих затрат.
Практичні поради для редакцій надала Тетяна Авдєєва з Лабораторії цифрової безпеки. Медіа слід визначити, де ШІ справді потрібен, промапувати робочі процеси та відповідально обирати інструменти, перевіряючи їх походження, політику конфіденційності й дотримання прав інтелектуальної власності. Важливо мати не лише загальні політики, а й детальні внутрішні інструкції зі зрозумілими правилами, прикладами та «червоними лініями».
Вебінар, організований ГО «Жінки в медіа» спільно з Національною радою, Урядовою уповноваженою, ЮНЕСКО та за підтримки Японії, засвідчив головне: ШІ вже невіддільний від роботи медіа. Важливо – навчитися використовувати його безпечно та захищати журналістів від нових загроз.
