Українські медіа дедалі активніше використовують штучний інтелект у редакційній роботі. Водночас перед редакціями постає питання, як застосовувати ці інструменти відповідально, прозоро і без втрати довіри аудиторії.
Про стандарти й етичні принципи використання ШІ говорили під час круглого столу «Від експериментів до стандартів: етичне використання ШІ в українських редакціях», організованого ГО «Жінки в медіа» спільно з міжнародною організацією «Репортери без кордонів». У заході взяв участь керівник відділу аналітичної роботи Національної ради Дмитро Швидченко.
Низка загальнонаціональних і регіональних медіа вже запровадила власні політики використання ШІ. Серед них – Суспільне, Starlight Media, «Український тиждень», Радіо «Накипіло», «Рубрика», чернігівська газета «Вість» та інші. Частина редакцій поки не має окремих внутрішніх документів, однак уже активно використовує ШІ-інструменти у своїй роботі.
Учасники дискусії наголошували на необхідності виробити спільні підходи до етичного використання штучного інтелекту, зокрема до маркування контенту, створеного або суттєво зміненого за його допомогою. Прозорі правила допомагають аудиторії розуміти, як створюється медіаконтент, а редакціям – зберігати довіру читачів, слухачів і глядачів.
Це питання також стало одним із напрямів роботи створеного цього року Альянсу медіа, учасники якого прагнуть напрацювати спільні підходи до використання ШІ в редакціях.
Зосередили увагу й на ризиках, пов’язаних зі штучним інтелектом. Йдеться, зокрема, про створення дипфейків, поширення дезінформації та пропагандистського контенту.
Дмитро Швидченко розповів про роботу медіарегулятора з налагодження взаємодії з великими онлайн-платформами для протидії таким явищам. Водночас, за його словами, самі ШІ-інструменти можуть бути корисними для аналізу й моніторингу медіапростору, зокрема для виявлення іноземних інформаційних втручань.
Важливими в роботі є правові питання. Серед них – визначення прав на контент, створений за допомогою ШІ, а також захист авторських матеріалів медійників від несанкціонованого використання для навчання та роботи ШІ-систем.
Учасники також говорили про необхідність враховувати ризик упередженості алгоритмів. ШІ-моделі навчаються на великих масивах наявних, зокрема історичних, даних, а тому можуть відтворювати гендерні стереотипи, упередження та дискримінаційні наративи. Саме тому редакціям важливо мати власні механізми перевірки такого контенту.
Спільною для учасників дискусії була позиція: незалежно від того, наскільки активно редакція використовує штучний інтелект, остаточне рішення щодо підготовки і публікації матеріалу має залишатися за людиною.
Для розроблення власних правил роботи з ШІ медіа можуть скористатися шаблоном редакційної політики щодо використання штучного інтелекту та практичною інструкцією, які раніше підготували ГО «Жінки в медіа» спільно з «Репортерами без кордонів».
Фото: Валентина Поліщук для ГО «Жінки в медіа»
Переглянути відеозапис заходу можна тут:
