У Національній раді 26 листопада відбулася презентація результатів дослідження медіаграмотності і впливу різних чинників на публічні висловлювання українців. Його провели Інститут соціології НАН України в партнерській співпраці з Національною радою. Як з’ясувалося, громадяни найчастіше коригують свої думки у публічному просторі, зважаючи на питання національної безпеки, норми суспільної моралі та українські традиції.
Захід відбувся в рамках проєкту Національної ради «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство», до нього приєдналися понад 60 представників медіа та громадськості онлайн.
Вітаючи учасників зустрічі, голова Національної ради Ольга Герасим’юк зауважила, що медіаграмотність – це постійна робота, яка ніколи не завершується, і над нею треба працювати щодня.
«У час безупинного розвитку технологій ця навичка має зростати з самого малечку».
У країнах Європи, повідомила голова Національної ради, зараз обговорюється питання про введення до офіційного переліку професій професії викладача з медіаграмотності.
Ольга Герасим’юк також акцентувала на важливості якісної підготовки медійників.
«Дуже багато залежить від людей, які завтра прийдуть у професію. У цифрову епоху, яка буде ще більше вдосконалюватися, важливо, щоби журналісти розуміли, навіщо вони туди йдуть, ким вони є, яка їхня місія».
Сергій Дембіцький, заступник директора Інституту соціології НАН України, доктор соціологічних наук, розповів про проведене дослідження і його висновки.
У контексті свободи слова опитуваним ставилося запитання, чи узгоджують вони свої погляди, коли озвучують їх публічно, з певними міркуваннями. З’ясувалося, що українці здатні до конформізму чи то самоцензури. Найбільше вони узгоджують свої висловлювання з міркуваннями національної безпеки, українськими традиціями, нормами суспільної моралі, науковими фактами, національною ідеологією, державними поглядами на історію, християнськими цінностями. Порівняно невисоким є авторитет європейських цінностей і думка експертів. У середньому індекс орієнтації на авторитет становить 6,6 з 11, а індекс відмови від орієнтації на авторитет є нижчим – 3,1. Близько 18,6% людей відповіли, що не орієнтуються на жодні з наведених чинників.
«Тобто самі себе українці цензурувати готові, цей конформізм проявляти готові – якщо вони вирішили на щось зорієнтуватися, але влада не повинна цього робити», – сказав Сергій Дембіцький.
Обрана регулятором стратегія навчання медіаграмотності саме представників медіа вже показує добрі результати. Чимало редакцій розробляють власні саморегулівні правила і стандарти мовлення, зростає рівень медіаграмотності колективів, зауважила членкиня, відповідальна секретарка медіарегулятора Олена Ніцко, яка модерувала захід. Тож Національна рада має намір і далі співпрацювати з Інститутом соціології НАН України в дослідженні українського медіапростору, тим паче, що це дослідження показало нові вектори для вивчення.
Інструментарій опитування розроблено Сергієм Дембіцьким у співпраці з фахівцем Національної ради Дмитром Швидченком.
Під час дослідження було опитане доросле населення України (віком від 18 років і старше), за винятком Автономної Республіки Крим і тимчасово окупованих територій півдня і сходу України. Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) за випадковою вибіркою мобільних номерів.
Польовий етап дослідження тривав із 27 жовтня по 7 листопада 2025 року. Статистична похибка вибірки обсягом 1007 респондентів при довірчій імовірності 95% та дизайн ефекті 1,1 не перевищує 3,2%.
Нагадаємо, між Національною радою та Інститутом соціології НАН України діє меморандум про співпрацю, який був укладений 10 жовтня 2024 року.
Подивитися презентацію результатів дослідження можна за посиланням.
Онлайн-трансляцію презентації можна переглянути за посиланням.
