Тему саморегуляції у медіа, протидію дезінформації, підвищення професійних стандартів журналістики обговорили учасники круглого столу, який організували наприкінці минулого тижня Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова і Комісія з журналістської етики. У розмові взяв участь перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Валентин Коваль.
В умовах війни регуляція медіа є критично важливою для України, зауважив голова Комітету Ярослав Юрчишин. Саме в саморегуляції члени Комітету бачать гарантію підвищення довіри і до медіа, і до органів влади. У наслідку це сприятиме єдності, «що критично важлива у час таких викликів, які зараз стоять перед країною».
Перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль пояснив, що Закон «Про медіа» дозволяє, але не зобов’язує до саморегулювання. Медіарегулятор підтримує модель спільного регулювання і вважає, що важливо дати хід цьому процесу.
Він також зазначив, що Закон містить небагато норм, які стосуються безпосередньо журналістів. Однак Національна рада стоїть на позиції, що робота з журналістами дає змогу впливати на діяльність медіаорганізацій загалом. Саме тому у співпраці з медійниками та експертами, за участі фахівців Національної ради вже розроблено кілька актів, що стосуються захисту дітей. І очевидними є результати їх застосування – медіа «заблюрюють» обличчя, питають дозволи батьків на зйомку дітей тощо.
Під час зустрічей із представниками індустрії регулятор показував напрями можливого розвитку саморегуляції. Вони, зокрема, можуть стосуватися видимості у суспільстві «вразливих» спільнот, уміння комунікувати про них і з ними.
«Хотілося, щоб ми забули фразу «вразливі спільноти» і розуміли, що в нас дуже достойні медіа, які оцінюють усіх саме за вчинками, а не за належністю до тієї чи іншої групи суспільства», – сказав Валентин Коваль.
Представники громадськості розповіли про проблеми, що нині спостерігаються в журналістському цеху. Їх особливо турбує недостатня кваліфікація журналістів, редакторів, особливо на регіональному і локальному рівнях. Було наголошено, що механізм саморегуляції полягає в усвідомленні відповідальності за зміст матеріалу та дотримання стандартів. Важливо, аби медіа мали сміливість визнавати й виправляти власні помилки, а також докладали зусиль до покращення знань аудиторії з медіаграмотності. Це сприятиме формуванню інституту довіри до медіа.
«Від якості вмісту, етичності, точності і чесності залежать життя і здоров’я дуже-дуже багатьох людей та майбутнє країни», – підкреслив голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов.
Учасники обговорення зійшлися на думці, що етичні питання мають залишатися у площині саморегулювання без залучення жорсткого регулювання на рівні держави. На завершення Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та Комісія з журналістської етики підписали меморандум.
«Саморегуляція є демократичною цінністю. Інститут доброго імені важить більше, ніж механізми контролю. Ми максимально зацікавлені, щоб це було наслідком усвідомлення медіа», – підсумував результати зустрічі Ярослав Юрчишин.
В обговоренні взяли участь народні депутати – члени Комітету з питань свободи слова, представники громадських організацій, медіа.
