11 лютого на Суспільному відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, а також засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями рф проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа. Серед основних тем обговорення – злодіяння росії проти медіа на прикладі Суспільного і перебіг реформи компанії. У заході взяли участь відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко і членкиня медіарегулятора Тетяна Руденко.
Засідання ТСК Парламенту відбувалося під головуванням народної депутатки, очільниці комісії Євгенії Кравчук. Народні депутати, представники органів влади та колективу Суспільного заслухали інформацію голови Наглядової ради Світлани Остапи про втрати, яких зазнала компанія за роки повномасштабного вторгнення. Вона повідомила, що чотири працівники Суспільного загинули, одна людина вже 4 роки перебуває в російському полоні, постраждало житло 17 працівників, деякі з них внаслідок обстрілів також зазнали поранень. Приблизна вартість зруйнованого і пошкодженого майна компанії – 24 млн грн. Понад 4300 матеріалів Суспільного – відео, сюжети – передані до Генпрокуратури як свідчення вчинення росією воєнних злочинів.
«Коли Суспільне створилося, у нас не було воєнних кореспондентів. Тепер це люди, які стали ними по факту, бо живуть у цих умовах», – сказала Світлана Остапа.
Представники регіональних філій із Харкова, Дніпра, Херсона та Донбасу розповіли про роботу в умовах постійних обстрілів. За їхніми словами, 9 із 10 сюжетів на прикордонних територіях – це фіксація російських злочинів. Філії виробили власні алгоритми безпеки й роботи в умовах обстрілів, відсутності зв’язку та електроенергії.
Головний редактор «Суспільне Донбас» Андрій Крамченков звернув увагу на загрозу FPV-дронів: у разі потрапляння в поле зору оператора врятуватися практично неможливо. Використання антидронових рушниць могло б підвищити безпеку, однак чинні норми міжнародного гуманітарного права забороняють журналістам брати до рук зброю. Учасники засідання заявили про необхідність перегляду цих норм і планують обговорити це питання з міжнародними журналістськими організаціями, Генштабом і Міноборони.
Війна засвідчила, що росія прицільно влучає по людях, які мають розпізнавальні жилети чи каски із написом «преса», наголосив голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Крім того, ворог полює і на інженерів, і техніків, і людей інших медійних спеціальностей. Тому він висловився за те, щоб злочини проти свободи слова охоплювали злочини проти усіх працівників медіа, а не лише журналістів.
«Міжнародні регламенти мають бути змінені, вони не працюють», – акцентував він.
Голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин запропонував посилити увагу та запропонувати рішення щодо відновлення знищених і пошкоджених медіаоб’єктів.
У контексті реформування та розвитку Суспільного йшлося і про здобутки останніх років і плани на майбутнє. Про те, чого вдалося досягти і які цілі ставить перед собою компанія надалі, розповів голова правління АТ «НСТУ» Микола Чернотицький. Він звернув увагу і на проблему Суспільного щодо художнього контенту, який виробляється у копродукції. Наразі компанія не може вкладати у це виробництво бюджетні кошти, доводиться шукати грантові можливості, що ускладнює цю роботу. Водночас тут Суспільне має гарні досягнення, вже створено 6 проєктів, а такі фільми, як «Королеви радості» та «Куба & Аляска», отримали міжнародні відзнаки.
Тетяна Руденко відзначила успішну роботу суспільного мовника у розвитку дитячого контенту, зокрема створення першої цифрової платформи «Бробакс», яку було зареєстровано Національною радою. Також вона подякувала АТ «НСТУ» за підтримку ініціативи медіарегулятора – довгострокової програми «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство» та активну участь у розробці критеріїв та кодексів створення і поширення інформації в органах спільного регулювання.
Національна рада у січні завершила другий етап переобрання членів Наглядової ради НСТУ. 5 лютого затверджено оновлений склад, який розпочне роботу 13 лютого. Цього року заплановано ще дві конференції з обрання членів наглядового органу.
Тетяна Руденко також нагадала, що необхідно усунути колізії в Законах «Про суспільні медіа України» і «Про медіа» в частині сплати ліцензійного збору та конкурсної гарантії АТ «НСТУ». Мовник не позбавлений можливості брати участь у конкурсах, але, зважаючи на цю колізію, із 2024 року не змагався за частоти на конкурсах, які проводила Національна рада. Це унеможливлює розвиток мереж Суспільного. Необхідні зміни до законодавства уже готові і зареєстровані в Парламенті, треба лише їх ухвалити.
У виїзному засіданні Комітету і ТСК також взяли участь представники Міністерства культури, Державного комітету телебачення та радіомовлення, кіновиробничих компаній.
