Роль держави, громадського сектору і медіа в протидії дезінформації – представники регулятора взяли участь в експертному обговоренні

02.08.2023

Член Національної ради Олександр Бурмагін і керівник відділу аналізу контенту програм, проведення досліджень у сфері медіа Дмитро Швидченко 2 серпня взяли участь в експертному обговоренні на тему «Ефективність протидії російській дезінформації в Україні в умовах повномасштабної війни». Його провели в рамках представлення  результатів відповідного дослідження Українського інституту медіа та комунікації. У заході взяли участь представники державних органів, громадських організацій, міжнародних партнерів, медіа.

Олександр Бурмагін розповів про те, що робить Національна рада як медіарегулятор для протидії дезінформації, і поділився своїми думками щодо роботи різних стейкхолдерів у цій царині.

Сьогодні різними аспектами протидії дезінформації займаються і державні органи, і спеціально створені центри протидії дезінформації, і громадські організації. Однак, на переконання Олександра Бурмагіна, бракує платформи, яка би об’єднувала всіх суб’єктів, які щось роблять у цій сфері. Це дало б змогу комунікувати напрацювання, візію, ділитися аналізом тощо. «На мою думку, рівень організації і взаємодії може бути значно кращим… Можливо, така платформа, певний хаб, могла би сприяти вищому рівню протидії цьому явищу», – висловився він.

Також він звернув увагу на проблему з термінологією. В Україні на законодавчому рівні немає поняття «дезінформації», а тому часто під ним розуміють інші, хоча і дещо схожі, явища. Визначення дезінформації зафіксоване на рівні документів Ради Європи, і деякі країни вже починають його імплементувати в національне законодавство, як і відповідні механізми боротьби з нею. Україна теж має рухатися в цьому напрямі. Але оскільки це – складне і системне питання, перед тим, як вносити зміни до законодавства, необхідна серйозна послідовна дискусія. «Без цього буде важко ефективно і послідовно боротися з цим явищем», вважає Олександр Бурмагін.

Член Національної ради наголосив, що дезінформація є багатовимірною. Росія тривалий час масово працює назовні – на аудиторії різних країн світу, має спеціальні інститути і витрачає з цією метою величезні кошти. Дезінформація постійно пристосовується до нового інструментарію, якщо закривають певний канал її поширення. У такий спосіб вона доходить на локальний і гіперлокальний рівень. З огляду на це і є важливим створення такої єдиної платформи задля ефективного об’єднання зусиль і ресурсів.

Є потреба і в тому, щоб на державному рівні визначити єдиний координуючий орган, що полегшило би напрацювання інструментарію і координацію діяльності різних залучених сторін. А для цього варто почати з оцінки того, що вже є: які державні органи, їхні повноваження; громадські організації, яка їхня експертиза, що вони можуть робити – як це все можна об’єднати, і єдиним фронтом виступати в боротьбі з цим явищем.

Наразі Національна рада почала застосовувати інструментарій, який отримала з ухваленням Закону «Про медіа», і далі буде активно боротися з проявами дезінформації.

Дмитро Швидченко розповів про ініціативу медіареулятора дослідити, наскільки ефективними є запроваджені до російських телеканалів санкції Європейського Союзу. Моніторинг європейських супутників наприкінці минулого року показав, що, на жаль, російські канали є доступними, а отже, санкцій ЄС – не достатньо. Ініційована через РНБО дискусія з цього питання вийшла на європейський рівень, і у червні цього року дійшла до французького парламенту. Там відбулося обговорення ефективності європейських санкцій і порушувалося головне питання – поширення російської пропаганди і дезінформації у світі. За словами Дмитра Швидченка, зараз європейські парламентарі порушують питання необхідності перегляду використання космічного простору в рамках міжнародних інституцій ООН, Міжнародного союзу електрозв’язку, ЮНЕСКО.

«Враховуючи збільшення присутності російських пропагандистських каналів на окупованих територіях України та в інших частинах світу і не маючи можливості впливати на поширення цієї дезінформації та російської пропаганди, ЄС зараз обговорює питання заборонити надання послуг супутникового телебачення російським телеканалам та іншим медіа, які користуються цими послугами і поширюють російську пропаганду та дезінформацію», – повідомив він. Тому найближчим часом можна очікувати дуже серйозні кроки в напрямі поглиблення і посилення санкцій ЄС до російських медіа.