Робота медіа у прифронтових областях: які виклики долають журналісти Херсонщини

02.12.2024

Із початком повномасштабної війни через військову агресію росії на Херсонщині припинили свою діяльність та мовлення 18 медіа. Серед них пять телемовників та пять радіомовників, вісім провайдерів аудіовізуальних сервісів. Деякі підприємства зникли, бо були захоплені окупантами. Серед таких – ПП «Приватна ТРК «Рубін-плюс» та ТОВ ТРК «Рубінтелеком. Відомо, що два медіа свідомо пішли на співпрацю із ворогом – ПП «ТРК «ВТВ плюс» – м. Херсон, с. Василівка та ПП «Торнадо», м. Генічеськ Херсонської області.

Але, попри усі ризики війни, в деокупованому Херсоні та області залишаються медійники, які паралельно із волонтерською діяльністю продовжують знімати сюжети, готувати радіопрограми та писати статті. Про виклики, які щоденно долають журналісти Херсонщини, читайте у серії матеріалів Національної ради про роботу медіа у прифронтових регіонах.

Перші дні війни

Уже в перший день повномасштабного вторгнення російські війська ступили на землі Херсонщини. За кілька днів було захоплене лівобережжя, а 1 березня з різних сторін окупанти зайшли до Херсона. Інтенсивні бойові дії унеможливили роботу журналістів.

Хтось виїхав за кордон, хтось перемістився в межах України. З деякими зв’язок увірвався на тимчасово окупованій території. Як наслідок навіть нині, два роки відколи звільнено Херсон і правобережжя області, 90% місцевих медіа не відновили своєї роботи.

В одному із інтерв’ю головна редакторка Суспільне Херсон Тетяна Яременко пригадала, що у перші ж дні війни будівлю філії і будівлю радіопередавального центру відразу було захоплено росіянами. «Першого ж дня, коли російські окупанти зайшли до Херсона. Там вони розмістили і себе, і свої БТРи, і цим вони нас позбавили можливості працювати в теле- й радіоефірі. Попри це, ми ні на день не припиняли роботу: могли працювати в соцмережах Суспільне Херсон. Ми спілкувалися виключно в чатах, дистанційно. Намагалися охоплювати всі події окупованого Херсона і про це розповідати нашим підписникам, як тільки могли», – пригадала Яременко.

У той момент головною запорукою безпеки в окупації була стовідсоткова анонімність. Журналісти працювали під псевдонімами, не розголошували джерела інформування. «Ті, хто залишався на той момент в окупації, стали нашими інсайдерами. Завдяки їм ми отримували фото та відео», – зазначила головна редакторка Суспільне Херсон.

Сьогодні ж на Херсонщині продовжують свою роботу і загальнонаціональні канали: «Перший», «Рада», «1+1», «Суспільне культура», ICTV, «СТБ», «Інтер», «УНІАН», «Бігуді», «Армія ТБ»), «Громадське». І місцеві – «Ікс Он» та «Херсон плюс». Якщо журналісти центральних каналів відвідують область лише час від часу – для пошуку матеріалів та зйомки певного сюжету, то місцеві переживають усі найдрібніші моменти війни поряд з жителями краю. Вони разом опиняються під обстрілами, ховаються в укриттях, долають щоденні побутові труднощі, підтримують один одного і навіть допомагають з продуктами та необхідними речами.

Журналістика і волонтерство – два крила

Окупація швидко змусила відкоригувати життя колективу телеканалу «Херсон плюс». Знімати і виходити в ефір, як це було звично до того, – стало неможливим. Коли знімальні групи каналу 5 і 9 березня 2022 намагалися зафільмувати масові протести херсонців проти окупантів, росіяни відібрали й повністю знищили два комплекти телевізійної апаратури. Робота журналіста чи оператора могла коштувати життя.

Тоді на початку березня редакція вирішила, що більше працюватиме з текстами. А відео зніматимуть лише у приміщеннях за попередньої згоди, враховуючи умови безпеки. Водночас головна редакторка телеканалу Ірина Мєзєнцева запропонувала ще й  долучитися до волонтерства.

Директор телеканалу Володимир Косюк та Ірина Мєзєнцева

Спочатку годували тільки свою редакційну команду, та згодом через соцмережі налагодили допомогу і херсонцям. Люди відгукувалися на потреби інших і пропонувати допомогти, хто чим може.

Із літа 2022 року журналістів-волонтерів почали серйозно підтримувати міжнародні організації, завдяки цьому вдалося значно розширити свою волонтерську діяльність. Тонни продуктів харчування розвозили по селах на лінії фронту під носом у російських військових. Переважно це були крупи, макарони, борошно. Їх возили мішками, розфасовуючи на місці. Щоб дістатися населеного пункту, доводилося перетинати десятки блокпостів окупантів.

Перед виїздом у села передмістя Херсона

Попри волонтерську роботу колектив редакції ніколи не забував, що вони медійники. І їхня благодійність лише сприяла ближчому знайомству з людьми. З їх розповідей, інтерв’ю народжувалися матеріали – історії життя людей в окупації. «Голос окупованого Херсону», «Вижити в окупації» – так називалися проєкти, натхненні спілкуванням з людьми.

«Журналістика та волонтерство – це насправді дуже гармонійне поєднання. Тому що, коли ти їдеш як волонтер, тобі потрібен зворотний зв’язок, як і журналісту потрібен зворотній зв’язок. І там, і там у тебе є живі люди, з якими ти спілкуєшся», – ділиться Ірина Мєзєнцева.

Волонтерська допомога

Новий «Херсон плюс»

Повернутися до життя, яким воно було до 22 лютого 2022 року, усвідомлює редакція мовника, не вдасться. Та й зрештою визнає, що не зможе працювати, як раніше.

«Жахливі обставини, в яких опинилась команда, змусили нас розвиватись, навчатись, перезавантажуватись – і як редакцію, і як громадську організацію», – розповів директор телеканалу Володимир Косюк.

Володимир Косюк та Ігор Цуркан (волонтер, з яким відпрацювали всю окупацію у Херсоні і зараз працюють разом у гуманітарних проєктах)

А тому колектив і надалі багато уваги приділятиме роботі на цифрових платформах. Тим паче, що відновити місцеву телевежу поки неможливо. Через її близьке розташування до Дніпра росіяни легко можуть її знищити з лівого берега.

Наразі свої матеріали  «Херсон плюс» розміщує на YouTube-каналі й у Facebook. У соцмережах має 50 – 60 тисяч підписників, а короткі відео, які почали робити журналісти, набирають в середньому від 500 тисяч до мільйона переглядів.

За допомогою міжнародних програм підтримки медіа змогло купити нову техніку – ноутбуки, принтери, камери, мікрофони – і повністю забезпечити знімальні групи захисною амуніцією – бронежилетами та касками. Команда практикує нові формати – журналістику змін та журналістику рішень, і вже реалізувала успішні проєкти: «Воєнні злочини проти довкілля», «Життя на лінії фронту».

Зараз активно працюють над проєктом «Перевірені війною». Це унікальні історії про людей, яких перевірила на міцність війна, окупація, зради. Також наразі оновлюють сайт компанії. До кінця року він має бути готовий. За останні два з половиною роки журналісти «Херсон плюс» стали голосом тих, хто втратив можливість бути почутим. Вони доносять світові правду про реальні масштаби воєнної трагедії. Команда працює і не зупиняється, бо має шалену віру в Перемогу України.

Відеооператор телеканалу «Херсон плюс» Станіслав Огневський

Довідка

Станом на сьогодні вдалось відновити мовлення та діяльність трьом місцевим суб’єктам у сфері медіа:

  • 1 радіомовник  – ТОВ «ТРК «Ваше Радіо» (позивні «Радіо Рокс-Україна»);
  • 2 провайдери аудіовізуальних сервісів – ТОВ «МП «Незалежна телекомпанія «Норма-4»,  м. Херсон, і ПП «Норма-телеком», м. Херсон.

З 8 лютого 2024 року розпочало своє мовлення новостворене місцеве радіо – ТОВ «Іксон медіа» (позивні «Ікс он») на частоті 87,7 МГц за дозволом на тимчасове мовлення у м. Херсоні.

Також за час повномасштабного вторгнення в області додалась кількість нових видів медіа: в Національній раді зареєструвались 13 суб’єктів у сфері друкованих медіа Херсонської області і сім суб’єктів у сфері онлайн-медіа.


Перейти до вмісту