У понеділок, 14 квітня, відбулася онлайн-зустріч членів Національної ради та фахівців апарату з представниками Американської торговельної палати в Україні (АСС). Тема розмови – презентація Посібника з управління ризиками в контексті надзвичайних ситуацій і збройних конфліктів, до розробки якого були залучені члени медіарегулятора, досвід і проблеми співпраці з платформами. А також питання щодо можливостей перевірки та аналізу джерел походження фінансування медіакомпаній, які зареєстровані за законодавством США.
Після того, як набрав чинності Закон «Про медіа», в Україні змінилися особливості регулювання та розповсюдження іноземних медіа. Відповідно, й актуальнішим стало питання регулювання платформ. В умовах збройної агресії для Національної ради першочерговим завданням став захист інформаційного простору від ворожих атак. Під час зустрічі члени Національної ради презентували представникам АСС Посібник з управління ризиками в контексті надзвичайних ситуацій, збройних конфліктів та обговорили ключові рекомендації щодо боротьби з дезінформацією для найбільших цифрових платформ.
Як уточнив член медіарегулятора Олександр Бурмагін, після повномасштабного вторгнення ризики, пов’язані із діяльністю платформ, зросли ще більше, як і зросли спроби рф впливати на інформаційне поле України через мережу. «Тому і виникла необхідність напрацювати пропозиції для платформ щодо того, що вони б могли зробити в контексті своїх політик, в контексті збройних конфліктів, надзвичайних ситуацій або інших форс-мажорних історій… У цьому посібнику частина питань стосується саме фактчекінгу і звертається увага на те, що в умовах збройного конфлікту поширення дезінформації є одним з основних видів зброї і протидіяти йому можна за допомогою тих чи інших фактчекінгових підходів», – повідомив член Національної ради.
Олександр Бурмагін нагадав, що в Україні немає наразі ефективного законодавства і регулювання діяльності платформ. «У нас є доволі м’які підходи «софтлоу», які закладено в закон про медіа. Але вони не достатньо ефективні. Відповідно, усе, що відбувається на платформах, залежить від самих платформ, від їх власників, від їх адміністрації», – наголосив член медіарегулятора.
Ще одна проблема, про яку згадав Олександр Бурмагін, – це те, що на жодній платформі взагалі немає будь-яких політик, які б стосувалися збройних агресій чи військових конфліктів або надзвичайних ситуацій.
«У них апріорі відсутній той чи інший алгоритми, які були пов’язані з війною… З точки зору платформ, збройних конфліктів у світі не існує. Вони здійснюють загальне регулювання на загальних підходах. Що призводить, і це зафіксовано в посібнику, до повного розбалансування регулювання контенту, бо вони не оцінюють з точки зору гуманітарного права, хто агресор, хто жертва. Вони «банять» контент, який стосується наших, наприклад, зборів для сил оборони, тому що там є автомат на якійсь фотографії або на відео. Алгоритми це відкидають, як насильницький контент, обмежують доступ, кидають або в тіньовий бан, або взагалі блокують», – уточнив Олександр Бурмагін.
Член Національної ради Максим Онопрієнко поділився практичним досвідом комунікації, спілкування регулятора з платформами.
«Ми мали безпосередні зустрічі з уповноваженими представниками в Україні платформ для обговорення можливої співпраці на виконання тих норм, які передбачені Законом «Про медіа». Зокрема, у нас була зустріч з представником Google та представницею Meta. Ми досить деталізовано обговорювали напрацювання дорожньої карти співпраці з конкретними прикладами, кейсами, нашими пропозиціями. Головним предметом обговорення була можливість укладання меморандуму… Ми зверталися і до Google, і до YouTube, і до Meta щодо ознак порушень, які нами були зафіксовані. Переважно це стосувалося розпалювання ненависті та мови ворожнечі. І жодного разу не було реакції на наші звернення у вигляді конкретних дій, як до блокування контенту чи до блокування акаунтів, блокування відповідних каналів», – наголосив Максим Онопрієнко.
Перший заступник голови Національної Ради Валентин Коваль звернувся до представників палати з пропозицією посприяти у питанні визначення власників американських компаній, які реєструють медіа в Україні. Оскільки серед правовласників іноземних лінійних медіа, які є заявниками щодо реєстрації – компанії, у тому числі, зареєстровані в США. Національній раді важливо розуміти джерела походження фінансування компаній, які зареєстровані за законодавством США та повідомити, яка саме звітність, прийнятна для американських компаній, може свідчити про наявність або відсутність організаційних та (або) фінансових зв’язків з країною-агресором.
«Відповідно до Закону «Про медіа» ми отримали можливість і обов’язок дізнаватися про походження і про зв’язки компанії, які реєструють іноземні телевізійні канали в Україні. Чи мають вони якісь зв’язки з Росією або ж гроші російського походження… Є декілька телеканалів, які при реєстрації зафіксували себе як американські компанії, і в нас запитання до них, чи є в їх фінансових або в ланцюгах власності, або в ланцюгах фінансування якийсь російський слід», – уточнив Валентин Коваль.
Під час розмови також обговорювалася діяльність органів співрегулювання, політика Національної ради щодо регіональних медіа, реєстрації онлайн-медіа.
До відома, Американська торговельна палата об’єднує понад 600 компаній-членів. Серед пріоритетів діяльності організації – поліпшення бізнес-клімату в Україні, зокрема за рахунок модернізації законодавства у сфері медіа.
