10 жовтня, у другий день візиту делегації Національної ради до Комісії з питань радіо і телебачення Литви, медіарегулятори продовжили обмін інформацією про особливості нагляду за суб’єктами у сфері медіа. Зокрема, обговорювали нові правила регулювання великих цифрових платформ на ринку ЄС, висвітлювали процес моніторингу різних видів медіа, а також розглядали практичні приклади діяльності медіарегуляторів.
Оскільки в Європейському Союзі набув чинності Закон про цифрові послуги (DSA), певні законодавчі зміни у цьому полі чекають і на Литву. Про вимоги цього Закону і зміни, які він принесе, а також про трансформацію Європейського акта свободи медіа (EMFA) у національне законодавство Литви розповіла радниця з правових питань Пауліна Тамеліте-Матулевічене.
Вона повідомила, що DSA поширюється на аудіовізуальні послуги і використовується для регулювання посередників – хостингів, онлайн-платформ, онлайн торговельних платформ. Під таке регулювання потрапляють ті великі платформи, якщо їх послугами користуються понад 450 млн осіб. Перелік платформ, що потрапили під регулювання, визначила Європейська комісія. Загальне правило акта – чим більший вплив робить цей посередник, тим більшими мають бути застосовані засоби його нагляду.
Литовські колеги зауважили, що цей перелік не є остаточним, він може змінюватися, бо платформи зобов’язані постійно надавати інформацію про кількість своїх користувачів. І зараз у Європейській комісії відбуваються дискусії щодо внесення телеграму до цього переліку. Цілком імовірно, що в майбутньому у цьому списку побачимо і телеграм.
На відміну від DSA, DMA (Акт про цифрові ринки) розповсюджується на всі медіа.
За словами Пауліни Тамеліте-Матулевічене, литовське законодавство підлаштоване під ці акти, а тому не буде потреби повністю переносити їх в національне законодавство. Для врахування певних аспектів зараз підготовлений проєкт закону, який визначає Комісію з питань радіо і телебачення Литви одним з органів нагляду за діяльністю платформ у рамках нового європейського законодавства.
Вадим Гасперський, начальник юридичного відділу Комісії, розкрив тему регулювання діяльності блогерів у Литві. Він розповів, що литовський медіарегулятор налагодив з ними комунікацію, і тепер усе більше блогерів звертаються із заявою, щоб зареєструватися. Порозуміння вдалося віднайти із платформою YouTube. На будь-які звернення адміністрація реагує з розумінням ситуації.
Член Національної ради Максим Онопрієнко описав, як моніторинги проводить український медіарегулятор. Він зупинився на тематиці моніторингів, які визначені Законом України «Про медіа» як обов’язкові. Розповів про технічні показники, які беруться до уваги, а також, яким чином проводиться аналіз цих матеріалів.
Говорили також і про виклики, які стоять перед Національною радою у воєнний час, і те, як медіарегулятор відстежує пропаганду російських ЗМІ, надаючи результати своєї роботи і висновки правоохоронним органам.
Українська сторона також ознайомилася з роботою моніторингового відділу Комісії з питань радіо і телебачення Литви. Експерт відділу моніторингу Рамвідас Ярашунас показав, як відбувається на практиці моніторинг медіа у Литві. Особливо цінним для Національної ради є досвід моніторингу онлайн-медіа, оскільки вони з ухваленням нового закону вперше потрапили до сфери повноважень українського медіарегулятора.
Обидві сторони провели інформаційно наповнені консультації і отримали відповіді на широкий спектр своїх запитань.
Голова Національної ради Ольга Герасим’юк подякувала представникам Комісії з питань радіо і телебачення Литвиза чудову нагоду обмінятися досвідом і з практичного боку обговорити особливості регулювання медіа у двох країнах та діяльність обох регуляторів.
Голова литовського медіарегулятора Рімантас Багдзевічус запевнив у готовності очолюваного ним органу і надалі підтримувати українських колег. Також підтвердив налаштованість працівників Комісії надати консультативну допомогу в питаннях моніторингу онлайн-медіа.
Цього року сплинув 5-річний термін, відколи у 2018 році між Національною радою та Комісією з питань радіо і телебачення Литви був підписаний меморандум про співпрацю. Оскільки жодна зі сторін не заявила про інші наміри, його дія буде автоматично продовжена на наступний 5-річний період. Тож співпраця і взаємна допомога між медіарегуляторами України і Литви триватиме й надалі задля безпеки та розвитку інформаційного простору обох країн.
Довідково:
DSA – Акт про цифрові послуги, ухвалений у ЄС. Встановлює правовий нагляд для гравців цифрових ринків, зокрема онлайн-платформ, соціальних мереж, пошукових платформ. Документ зобов’язує їх видаляти шкідливу інформацію та регулює рекламу товарів і послуг онлайн. Ключовою тезою DSA можна назвати «все, що заборонено офлайн, має бути забороненим і онлайн». Акт набув чинності в ЄС у серпні 2023 року.
DMA – Акт про цифрові ринки. Покликаний забезпечити рівні умови для розвитку інновацій і конкурентоспроможності через регулювання так званих брамників (gatekeepers), тобто онлайн-платформ, які стали основним каналом для своїх бізнес-користувачів в охопленні споживачів. Акт пропонує набір правил про те, що дозволено і заборонено робити брамникам стосовно ключових послуг платформ.
EMFA – Європейський акт свободи медіа – це набір правил для захисту плюралізму і незалежності медіа в ЄС. Він охоплює серед іншого гарантії проти політичного втручання в редакційні рішення і проти стеження. Закон гарантує, що ЗМІ – державні та приватні – зможуть легше працювати через кордони на внутрішньому ринку ЄС, без надмірного тиску і з урахуванням цифрової трансформації медіапростору.
