Регуляторний орган з питань преси і телерадіомовлення Швеції (Swedish Press and Broadcasting Authority[1]) оприлюднив звіт «Медіаполітика 2021», який є частиною серії звітів щодо розвитку медіа в країні. У документі представлено матеріали, що дають чітке уявлення про шведську і європейську медійну політику, особливо з урахуванням кардинальних змін, які відбуваються у медійному та інформаційному середовищі, та місце і роль регулятора у забезпеченні ефективного виконання законодавчо визначених повноважень.
Регулятор Швеції перед сучасними викликами змінює власні регуляторні норми і застосовує гнучку політику, щоб відповідати розвитку медіа і стрімкому переходу на цифрове споживання.
Звіт визначає, що пандемія, яка розпочалася у березні минулого року, змінила умови функціонування медіаринку всього світу і, звичайно, мала вплив на споживання медіа як у Європі, так і у Швеції зокрема. Найгострішим викликом пандемії та постпандемічного періоду стала проблема протидії дезінформації, особливо тієї, що поширюється за допомогою соціальних платформ. Для виправлення ситуації Європейська Комісія підготувала два нові законодавчі акти, проекти яких було представлено у грудні 2020 року – Закон про цифрові послуги (DSA) і Закон про цифрові ринки (DMA). Обидва акти спрямовані на забезпечення ефективного регулювання основних глобальних платформ на європейському ринку.
Така нормотворча діяльність Єврокомісії надихнула її країн-членів і міжнародну спільноту. У Швеції також були ініційовані відповідні зміни до медійного законодавства, зокрема щодо регулювання онлайн-контенту та діяльності інтернет-платформ.
У Звіті засвідчується той факт, що 2020 рік пандемії був складним для регулятора, однак той зумів успішно подолати виклики. MPRT ініціював програму допомоги для надання підтримки мовникам. Таку ініціативу регулятора розвинув уряд, який виділив спеціальні гранти для медіа з метою допомоги подолання кризи. Загальна вартість грантів становила 700 мільйонів шведських крон.
Регулятор Швеції будує свою медійну політику з урахуванням політики ЄС в аудіовізуальному секторі (Зображення), де Рада ЄС дискутує та ухвалює рішення, Європейський Парламент забезпечує розробку і ухвалення законодавчих актів, а Європейська Комісія розробляє стратегії та пропозиції для ухвалення нових актів. Водночас Директива ЄС про аудіовізуальні медіапослуги є обов’язковою для транспонування до національного законодавства, використовуються фінансові можливості проєкту ЄС «Креативна Європа»[2] і ключові положення стратегічних документів ЄС (наприклад Стратегія цифрового європейського ринку), які не є обов’язковими, однак впливають на встановлення пріоритетів.
Зображення. Політика ЄС в аудіовізуальному секторі
[1] MPRT – Myndigheten för press, radio och tv
[2] «Креативна Європа» – це програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів.
